Слідчі нерідко виконують вимоги ст. 290 КПК про відкриття матеріалів кримінального провадження іншій стороні телефонним дзвінком: повідомляють про завершення розслідування й доступ до матеріалів. Але як потім довести, що захист справді був сповіщений і зрозумів зміст повідомлення?
Відповідає членкиня Ради Комітету НААУ з питань кримінального права та процесу Ірина Гловюк, інформує Національна асоціація адвокатів України.
За ч. 3 ст. 112 КПК, повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи. Відповідно, за ч. 1 ст. 135 КПК, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Отже, можливість повідомлення телефоном передбачена.
Утім, у контексті повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування слід звернути увагу на те, що ККС ВС неодноразово підкреслював, що необхідні дані про реальне скерування повідомлення або безпосереднє ознайомлення з ним: повідомленням про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у контексті ст. 290 КПК є безпосередньо сповіщення, доведення до відома підозрюваного та його захисника такої інформації. Через те факт повідомлення цієї інформації стороні захисту має бути належно підтверджений (постанова ККС ВС від 22.02.2022 у справі № 543/1309/19).
Стосовно повідомлення телефоном, важливо звернути увагу на таку постанову ККС ВС. ККС ВС погодився з судами першої та апеляційної інстанції, що будь-які дані на підтвердження направлення та отримання вказаних повідомлень або ознайомлення з їх змістом іншим шляхом, як це передбачено ст. 136 КПК у матеріалах провадження відсутні. За інформацією, наданою слідчим, сторона захисту була повідомлена слідчим телефонограмою (а.п. 91-92). Так, апеляційний суд покликався на наявний в даних матеріалах скріншот, відповідно до змісту якого відбувся вихідний дзвінок невідомо з якого номеру телефону на номер телефону адвоката, зʼєднання відбувалось протягом 43 секунд, а також скріншот з телефону, відповідно до якого адвокат телефонував, на який номер телефону невідомо, проте, зʼєднання не відбувалось. При цьому апеляційний суд дійшов переконання, що вказані дані за відсутності будь-яких відомостей про особу, яка телефонувала адвокату, фіксації змісту розмови з адвокатом, жодним чином не свідчать про повідомлення захисника слідчим або прокурором про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Крім того, апеляційний суд звернув увагу, що на зазначені обставини було вказано і слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого про встановлення підозрюваному та його захиснику строку для ознайомлення з матеріалами провадження. Щодо належного оформлення викликів неодноразово звертав увагу Верховний Суд у своїх рішеннях, у тому числі щодо обовʼязкового безпосереднього повідомлення як обвинуваченого, так і його захисника (постанова ВС від 30.11.2022 у справі № 335/4171/21). За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що посилання прокурора на належне повідомлення слідчим телефонограмою захисника, яке відповідає вимогам ст. 11, ч. 1 ст. 135 КПК, є неспроможними (постанова ККС ВС від 21.02.2023 у справі № 760/2257/22.
Отже, повідомлення телефоном не суперечить КПК, утім, воно має бути реальним. У кримінальному провадженні мають бути дані, які підтверджуються адресата та зміст повідомлення.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.