Ірина Гловюк, заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при Верховному Суді, науковий радник Адвокатського об’єднання «Barristers», провела у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Тлумачення Верховним Судом обчислення строків досудового розслідування», під час якого окремо сфокусувала увагу на тлумаченні ч. 5 ст. 219 КПК України.
З аналізу судової практики вбачається різність підходів у питанні стосовно того, чи закінчився строк досудового розслідування, у тому числі, у ситуації не включення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження у строки досудового розслідування, встановленні статтею 219 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).
Тлумачення частини 5 статті 219 КПК України вимагає надати відповіді щонайменше на три важливі питання з цього приводу, а саме:
- З якого моменту починається не включення?
- До якого моменту триває? та
- Про які матеріали йдеться мова?
Крім того, у фокусі уваги перебувають питання стосовно ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а також суб’єктів такого ознайомлення.
Кримінальний процесуальний кодекс жодних тлумачень з цього приводу не надає, а тому з прийняттям цієї норми вже було очевидним виникнення на практиці низки питань.
В огляді судової практики Ірина Гловюк детально зупинилася на розгляді наступних правових позицій Верховного Суду.
Зокрема, у Постанові ККС ВС від 28 червня 2021 року у справі № 758/12538/20 відзначено, що період з моменту повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення у строки досудового розслідування не включається. Проте факт завершення досудового розслідування має бути належно підтверджений, як і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту. Тобто у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення такого повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування (Постанова ККС ВС від 28 вересня 2021 року, справа № 758/12538/20).
Однак, як зазначено лектором, формулювання направлення або безпосереднього вручення у даному випадку не є беззаперечним, адже момент направлення та безпосереднього вручення не співпадають у часі і є різними за змістом.
В іншій позиції Верховного Суду у Постанові від 25 листопада 2021 року у справі № 146/140/20 більш змістовно визначено, що повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у контексті ст. 290 КПК України є безпосередньо сповіщення, доведення до відома підозрюваного та його захисника такої інформації. Через те факт повідомлення цієї інформації стороні захисту має бути належно підтверджений.
Проте на практиці трапляються непоодинокі ситуації, коли наявне повідомлення, сторона захисту бажає ознайомитися з матеріалами, але матеріали досудового розслідування надаються не відразу або надаються частково. Реально надання доступу до матеріалів кримінального провадження у часі істотно розривається з моментом повідомлення.
З метою відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у раніше ухваленому рішенні ККС, щодо застосування положень ч. 5 ст. 219 КПК, а саме від позиції про те, що в строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення, до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування, Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 19 січня 2022 року у справі № 216/4805/20 прийнято рішення про передачу справи на розгляд об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
Натомість пропоновано сформулювати такий висновок про застосування положень ч. 5 ст. 219 КПК: «Початком обчислення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування є момент фактичного надання стороною обвинувачення стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування та забезпечення реальної можливості ознайомитися з ними».
Однак за наслідками розгляду справи Об’єднана Палата не відступила від попереднього висновку і зазначила, що день направлення або безпосереднього вручення повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів має враховуватися у строк досудового розслідування.
Окремо наголошено на висновку про застосування норм права, передбачених частинами 3, 5 ст. 219 КПК, у їх взаємозв’язку з положеннями ст. 290, викладеному у Постанові ККС ВС від 15 лютого 2023 року, справа № 354/1129/20. Так, у правовій ситуації, коли стороною обвинувачення обов’язок повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів виконано шляхом направлення слідчим відповідного письмового повідомлення в останній день строку досудового розслідування, визначеного приписами ч. 3 ст. 219 КПК, останнім днем звернення до суду з обвинувальним актом, тобто днем закінчення досудового розслідування, є день, коли сторона захисту реалізувала своє право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченом у ст. 290 КПК.
Закінчення ознайомлення з матеріалами справи відбувається на підставі:
- письмового підтвердження стороною (форма? Протокол / електронні засоби зв’язку;
- письмової відмови;
- ухвали слідчого судді.
Стосовно відмови від ознайомлення з матеріалами справи розглянуто Постанову ККС ВС від 16 вересня 2021 року у справі № 522/1714/16-к. Так, письмове підтвердження про відмову протилежної сторони від ознайомлення з наданими матеріалами є законною підставою для суду допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Якщо сторона кримінального провадження не надасть суду письмового підтвердження доступу до цих матеріалів іншій стороні, суд, відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК, не може допустити відомості, що містяться в цих матеріалах, як докази у кримінальному провадженні.
У разі, якщо одна зі сторін письмово не відмовляється від ознайомлення з матеріалами, до яких їй надано доступ, і своєю поведінкою зволікає з їх ознайомленням, протилежна сторона відповідно до положень ч. 10 ст. 290 КПК має право звернутися з клопотанням до слідчого судді про встановлення цій стороні строку для ознайомлення з наданими матеріалами, після спливу якого відповідна сторона вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до наданих матеріалів.
Лише при дотриманні цих умов суд може визнати, що сторонами було виконано вимоги частин 1, 2, 3 та 6 ст. 290 КПК і допустити відомості, що містяться в цих матеріалах, як докази у кримінальному провадженні.
Жодних відомостей про подальший виклик підозрюваного та його захисників … до органу досудового розслідування для ознайомлення з зібраними доказами матеріали кримінального провадження не містять.
Отже, в матеріалах провадження немає даних про те, що сторона захисту відмовилась від ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
За таких обставин, слідчому або прокурору, якщо вони вважали, що сторона захисту зволікає з ознайомленням з матеріалами справи, слід було відповідно до положень ч. 10 ст. 290 КПК звернутися з клопотанням до слідчого судді для встановлення стороні захисту строку на ознайомлення з вказаними матеріалами.
Зупинилась лектор на питанні про безпідставність ототожнення понять «матеріали досудового розслідування» та «матеріали кримінального провадження». Так, у Постанові ККС ВС від 01.06.2022, справа № 348/1674/19 зазначено наступне:
«Як свідчить системний аналіз положень ст. 290 КПК, законодавець визначив, що матеріалами досудового розслідування є матеріали, які перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування, а стороною захисту надаються матеріали, речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надається доступ до житла чи іншого володіння. Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 317 КПК матеріалами кримінального провадження є документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження та долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Частина 5 ст. 219 КПК чітко встановлює, що строк ознайомлення саме з матеріалами досудового розслідування, а не з матеріалами сторони захисту не включається у строки, передбачені цією статтею. Таким чином, звернення прокурора в порядку ч. 6 ст. 290 КПК із запитом до сторони захисту про доступ до матеріалів, які сторона захисту має намір використати як докази в суді, не впливає на перебіг строку досудового розслідування. Наведене узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду (ухвала Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 760/34267/19, провадження № 51-4332ск21, ухвала від 10 січня 2022 року у справі № 617/1839/19, провадження № 51-17ск22, постанова від 23 лютого 2022 року у справі № 935/154/20, провадження № 51-2177км21)».