Чи потрібно оплачувати комунальні, якщо через російську агресію житло стало непридатним для проживання?

Відповідають юристи УГСПЛ.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану ” до припинення воєнного стану заборонено нарахування штрафів на заборгованість за житлово-комунальні послуги (далі в тексті  – Послуги), а також зупинення надання цих послуг у разі їх несплати (повної або часткової). Про звільнення від сплати житлово-комунальних послуг мова не йде.

Наразі існує тільки проєкт Закону реєстр. №7175 від 18.03.2022 про звільнення від сплати за Послуги споживачів, житло яких було зруйноване внаслідок збройної агресії РФ проти України. Але з 29.03.2022 цей документ знаходиться на стадії ознайомлення і далі не рухається.

Натомість у деяких громадах з власної ініціативи керівництвом все ж таки прийнято рішення про безумовне звільнення їх мешканців/ок від сплати за комірне за певний період (Харків, Буча).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.7 Закону України №2189-VIII від 09.11.2017 “Про житлово-комунальні послуги”, споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Тобто, звільнення від сплати не стосується послуги з постачання теплової енергії, оскільки навіть при відсутності споживача у приміщенні, його домівка (житлове приміщення чи квартира) опалювалися (послуга з постачання теплової енергії надавалася).

Звільнення від сплати також не стосується послуги з управління багатоквартирним будинком, оскільки оплачуючи дану послугу власники (співвласники) беруть участь в утриманні спільного майна, що їм належить, та зобов’язанні відшкодовувати витрати, пов’язані з утриманням багатоквартирного будинку. Це передбачено статтею 151 Житлового кодексу України.

Таким чином, споживачі послуг з управління багатоквартирними будинками мають оплачувати ці послуги – якщо вони фактично надаються управителем для відповідного будинку.