З 2018 року громадська організація «Адвокат майбутнього» у складі різних коаліцій підготувала три документи з критикою стану адвокатури України — спочатку за кошти Агентства США з міжнародного розвитку USAID через Фонд Східна Європа, потім двічі за кошти Європейського Союзу через проєкт «Право-Justice», що імплементується французькою державною організацією Expertise France. Ці документи цитуються в Єврокомісії, лягли в основу Дорожньої карти з питань верховенства права і стали підставою для утворення урядової робочої групи з реформування адвокатури. Редакція видання «Адвокат Пост» проаналізував усі три звіти, офіційну позицію Національної асоціації адвокатів України, а також аналітичний звіт громадської організації Armada Network та з’ясував: центральна методологічна проблема цих документів залишається незмінною — звіти складені без єдиного верифікованого джерела даних від самої адвокатури.
Хто готував і на яких даних
Розділ про адвокатуру в усіх трьох тіньових звітах готувала одна організація — громадська організація «Адвокат майбутнього». Це зафіксовано як на сайті проєкту ЄС «Право-Justice», так і в самих документах.
Рада адвокатів України у Рішенні № 65 від 21 вересня 2024 року встановила принципово важливий факт: жоден з компонентів проєкту «Право-Justice», в рамках якого готувалися звіти 2023 і 2025 років, не містить напрямів, пов’язаних з адвокатурою. Адвокатура не є об’єктом цього проєкту. Національна асоціація адвокатів України не входить до його суб’єктного складу. Серед експертів проєкту немає жодного представника адвокатури.
Попри це тіньовий звіт 2023 року містить розгорнутий розділ «Реформа адвокатури» на 44 сторінки — зі статистикою, оцінками і рекомендаціями щодо інституції, яка не надавала авторам жодного верифікованого документа.
Сама Національна асоціація адвокатів України зафіксувала це в офіційній позиції, затвердженій Рішенням № 65: автори тіньового звіту «жодного разу не зверталися до НААУ ані для з’ясування позиції адвокатури щодо необхідності її реформування, ані для отримання інформації, яка б дозволила їм сформулювати власні висновки у цій сфері». Асоціація заявила про готовність надати необхідні дані — але запиту так і не надійшло ні для звіту 2023, ні для звіту 2025 року.
Що кажуть дані, а не враження: звіт Armada Network
5 лютого 2026 року в Європейському парламенті у Брюсселі американська некомерційна організація Armada Network, заснована 1987 року і присутня в Україні понад 15 років, презентувала аналітичний звіт «Національна асоціація адвокатів України в контексті верховенства права та євроінтеграції». У презентації взяли участь депутат Європейського парламенту Рейніс Познякс, засновник Armada Network Дейл Армстронг, колишній директор Міжнародного республіканського інституту (IRI) в Україні Кріс Холзен та колишній конгресмен США Грег Харпер.
На відміну від тіньових звітів, документ підготовлений на основі даних від понад тисячі респондентів — громадян, адвокатів, суддів, прокурорів, правоохоронців і представників самоврядування. Засновник організації Дейл Армстронг підкреслив принципову різницю підходів: «Ми залучили провідних фахівців, щоб представити вам дещо більше, ніж просто чиюсь думку, і дещо більше, ніж чергову луна-камеру чи газетну статтю».
Висновки звіту принципово відрізняються від тіньових звітів. Соціологічні дані не виявили ознак делегітимізації Національної асоціації адвокатів України: більшість громадян оцінюють адвокатуру як професійну правничу спільноту, а переважна більшість представників системи правосуддя висловлюють довіру адвокатурі та визнають дотримання нею етичних стандартів навіть в умовах воєнного стану.
Щодо тіньових звітів аналітики Armada Network констатували: частина рекомендацій, що поширюються у такому форматі, виходить за межі мандату Дорожньої карти з питань верховенства права та підміняє визначені нею цілі власними інституційними проектами. Критична оцінка прозвучала і щодо методу: «фондування та оцінка злилися в єдину систему — ті, хто оцінюють, одночасно стають бенефіціарами процесу, який вони ж і запускають».
Кріс Холзен застеріг від надмірної довіри до тіньових звітів: «Існує надмірна залежність Брюсселя від вузького кола осіб та груп в Україні, які формують фрагментовану картину. Пропозиції радикально перебудувати адвокатуру руками політично орієнтованих громадських організацій — це спроба встановити контроль над професією, а не реально покращити її».
Звіт містить чітке формулювання щодо меж допустимого: «У той момент, коли технічний проект починає диктувати, як мають виглядати вибори, хто має контролювати фінанси, якою має бути парламентська система та де мають лежати межі професійної автономії — експертиза та поради закінчуються, а починається втручання. Адвокатура не має бути лабораторією для зовнішнього інституційного інжинірингу».
Висновок авторів сформульований збалансовано, але однозначно: «Реформування адвокатури є можливим і необхідним. Водночас така реформа має відбуватися в рамках чинної правової моделі із суворим дотриманням принципів самоврядування, пропорційності, інституційної виваженості та відповідності європейським стандартам».
Що це означає з точки зору доказової бази
Рада адвокатів України у своєму Рішенні № 65 кваліфікувала методологічний підхід авторів тіньового звіту однозначно: документ «складено шляхом подання суб’єктивних суджень його автора (авторів) як викладення об’єктивних та достовірних фактів». Звіт складений «без системного аналізу рішень органів адвокатського самоврядування, без отримання реальних та достовірних даних, у тому числі статистичних, від вищих та регіональних органів адвокатського самоврядування».
Це не риторика — це методологічна претензія з конкретним правовим наслідком. Висновки про стан інституції, складені без даних від самої інституції, не можуть претендувати на об’єктивність — незалежно від того, наскільки правдоподібно вони звучать і наскільки авторитетним є донор, що їх фінансує.
Конкретний приклад: «корупція» в адвокатурі
Один із найбільш показових прикладів методологічної проблеми тіньових звітів — включення адвокатури до переліку «17 найбільш корумпованих сфер» в антикорупційній стратегії. Тіньові звіти не лише не критикують цю кваліфікацію — вони її відтворюють і підтримують.
Між тим Закон України «Про запобігання корупції» визначає корупцію через зловживання службовими повноваженнями. Адвокати не є суб’єктами, що виконують функції держави або місцевого самоврядування, і не мають службових повноважень у розумінні цього Закону. Їхня діяльність може містити дисциплінарні порушення або загальнокримінальні правопорушення — але це принципово інші правові категорії, які не підпадають під поняття корупції в його законодавчому визначенні.
Національна асоціація адвокатів України прямо поставила це запитання в офіційній позиції: адвокати «не мають владних чи службових повноважень, не здійснюють функцій держави або місцевого самоврядування, а відтак їхня діяльність не може підпадати під класичну модель корупційних правопорушень». Підміна понять у тіньових звітах не є випадковою — вона створює правову підставу для залучення Національного агентства з питань запобігання корупції до нагляду за адвокатурою. Рада адвокатів України кваліфікувала позицію Національного агентства з питань запобігання корупції як «пряме, грубе та системне втручання органу виконавчої влади у діяльність незалежного конституційного інституту».
Процедурна проблема: Кабінет Міністрів замість адвокатської спільноти
Міністерство юстиції України сформувало робочу групу з реформування адвокатури постановою Кабінету Міністрів України № 42 від 12 січня 2026 року, взявши тіньовий звіт за основу. До складу групи увійшли керівництво відомства та автори тіньового звіту з громадських організацій. Народні депутати дізналися про це постфактум. Представників Ради адвокатських асоціацій та правових товариств Європи (CCBE) і адвокатур країн — членів Євросоюзу не запросили.
Водночас Рада адвокатів України рішенням № 125 від 12 грудня 2025 року затвердила власну Програму виконання Дорожньої карти і сформувала робочу групу з представників самоврядування, депутатів, науковців, правозахисників та експертів Ради адвокатських асоціацій та правових товариств Європи, адвокатур Франції, Литви, Чехії та Люксембургу.
Дорожня карта з питань верховенства права, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 475-р від 14 травня 2025 року, визначає трьох співвиконавців реформи: Міністерство юстиції, Верховну Раду і Національну асоціацію адвокатів України. Утворення паралельної урядової робочої групи без рівноправної участі Асоціації і без залучення профільних європейських партнерів суперечить як букві Дорожньої карти, так і Рекомендації № R (2000) 21 Комітету міністрів Ради Європи — міжнародному стандарту, який прямо встановлює: організація адвокатської діяльності ґрунтується на принципі саморегулювання і незалежності від державних органів.
Питання, яке визначає все
Справжня реформа починається не з Дорожньої карти Кабінету Міністрів. Вона починається з питання: хто має право вирішувати, як влаштована адвокатура?
Відповідь, яку дає Рекомендація № R (2000) 21 Комітету міністрів Ради Європи, — самі адвокати.
Відповідь, яку дають тіньові звіти, — усі, крім них.
Саме тому Рада адвокатів України у Рішенні № 65 не лише відкинула тіньовий звіт — вона підкреслила готовність Національної асоціації адвокатів України надати необхідну інформацію. Це готовність до прозорості на власних умовах, у власному форматі, з власним інституційним мандатом — а не у відповідь на маніпулятивні запити зовнішніх суб’єктів, які не мають відношення до адвокатури і фінансуються з джерел, не пов’язаних з інтересами адвокатської спільноти.
Незалежна адвокатура в умовах повномасштабної війни є не лише елементом правової системи. Як підкреслює звіт Armada Network, вона є ключовим компонентом суспільної безпеки: адвокати захищають права військовослужбовців, їхніх сімей і мирних громадян, персональні дані яких у разі злому систем електронного голосування можуть потрапити до ворога. Послаблення цього інституту через зовнішній інституційний інжиніринг є ризиком не лише для адвокатської спільноти — а для всього суспільства.
Висновок
Три тіньових звіти за сім років. Три різних донори. Одна й та сама громадська організація-автор. Жодного верифікованого джерела даних від Національної асоціації адвокатів України. Зате — більше п’ятисот рекомендацій у підсумковому документі 2025 року.
Проблема не в тому, що реформа адвокатури не потрібна. Вона потрібна. Проблема в тому, що документи, складені без даних від інституції, яку вони оцінюють, без консультацій з єдиним інституційним представником адвокатури і в рамках проєкту, де адвокатура взагалі не є об’єктом фінансування, не можуть бути основою для реформи. Вони можуть бути лише основою для тиску.
А тиск на незалежний конституційний інститут з боку виконавчої влади і структур, що фінансуються донорами, — це не реформа за європейськими стандартами. Рекомендація № R (2000) 21 Ради Європи однозначна: незалежність адвокатури від держави є не привілеєм корпорації, а гарантією права кожного громадянина на захист. І саме ця гарантія перебуває під загрозою.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.