Данішевська заявила, що рішення ЄСПЛ у справі “Зеленчук і Цицюра проти України” стала потужним поштовхом до земельної реформи

Верховний Суд разом із Проєктом ЄС «Право-Justice» в онлайн-форматі провели Міжнародну науково-практичну конференцію «Адаптація земельного законодавства України до вимог Європейського Союзу. Гарантії прав на землю», яка стала четвертим завершальним спеціалізованим заходом, ініційованим Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду до 30-річчя створення господарських (арбітражних) судів України.

Про це повідомляє прес-служба Судової влади.

За словами спікерки, земельна реформа в Україні  нині стартує, але потужним поштовхом до цих історичних змін стало рішення ЄСПЛ щодо України, а саме у справі «Зеленчук і Цицюра проти України». У цьому рішенні ЄСПЛ дійшов висновку, що держава-відповідач вийшла за межі своєї широкої свободи розсуду в цій сфері мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення та не забезпечила справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та майновими правами заявників. Водночас ЄСПЛ відзначив, що його рішення не слід розуміти як таке, що зобов’язує невідкладно запровадити необмежений ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні. У цьому контексті ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який скасовує мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення та запроваджує ринок землі.

Щодо значення адаптації законодавства до вимог ЄС доповідачка нагадала, що глава 17 Розділу V Угоди про асоціацію визначає економічне та галузеве співробітництво і те, що Сторони співробітничають з метою сприяння розвитку сільського господарства та сільських територій, зокрема шляхом поступового зближення політик та законодавства. І хоча зазначене положення стосується лише законодавства, проте варто пам’ятати, що закони діють так, як їх здійснюють (концепція «закон у дії» – «law in action»). Ключова роль у тлумаченні, а відтак у здійсненні, закону належить судам. Звідси випливає, що судам у своїй практиці варто враховувати судову практику інших країн, передусім європейських, застосовуючи її як авторитетну прецедентну практику, тобто необов’язкову, але на яку слід зважати.

На думку очільниці ВС, не лише рішення ЄСПЛ стало поштовхом для відповідних змін у законодавстві, а й вітчизняна судова практика, зокрема практика ВС. Так, при ухваленні рішень Велика Палата Верховного Суду надає вагоме значення застосуванню загальних принципів справедливості, розумності і добросовісності. Водночас розподіл землі є особливо чутливим до принципів. Виходячи із цього, ВП ВС дійшла висновку, що неконкурентне надання землі в користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає зазначеним принципам. Тому ВП ВС сформулювала підхід, що законодавство слід тлумачити таким чином, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності в оренду право оренди такої земельної ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) (постанова ВП ВС від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20)).