З останньої обчислюється тривалість прострочення, яка не повинна перевищувати 1095 днів до накладення штрафу. Якщо пеня нараховується на погашену суму заборгованості, що виникла в результаті самостійно нарахованого платником податків узгодженого грошового зобов’язання, то контролюючий орган у будь-якому разі позбавлений права нараховувати таку пеню до спливу 90-денного строку з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.
11 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Північного міжрегіонального
управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі No 200/6441/20-а за позовом Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз“» до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій щодо нарахування пені за платежем ПДВ і розподілу сплачених грошових коштів в інтегрованій картці платника, визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, зобов’язання здійснити коригування в інтегрованій картці.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
25 лютого 2020 року контролюючий орган провів камеральну перевірку на предмет своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов’язання,
застосувавши штрафні санкції на підставі податкового повідомлення-рішення
від 19 березня 2020 року. На переконання платника, підпункт 75.1.1 пункту 17.1
статті 17 Податкового кодексу України в редакції, яка діє з 01 січня 2017 року,
поширюється на відносини, строк сплати за якими припадає на дату після 01 січня 2017 року, а тому контролюючий орган не мав права проводити таку перевірку у зв’язку з пропуском строку давності в 1095 днів. При перевірці, окрім документів податкової звітності, судових рішень та графіків, контролюючий орган перевищив свої повноваження неправомірністю нарахування штрафу та пені при своєчасній сплаті розстроченого судовим рішенням податкового боргу та протиправністю нарахування пені за несвоєчасну сплату самостійно задекларованого податкового зобов’язання без врахування «правила 90 днів».
Донецький окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін
постановою Першого апеляційного адміністративного суду, частково задовольнив позов. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що граничний строк проведення камеральної перевірки та застосування штрафів припадає на 31 травня 2019 року, що свідчить про проведення контролюючим органом камеральної перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення поза межами 1095-денного строку.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасувавши оскаржувані судові рішення в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій та відмовив у задоволенні позову у цій частині. В іншій частині ці судові рішення були залишені без змін.
ОЦІНКА СУДУ
З огляду на аналіз положень пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, юридичним фактом, з яким пов ’язується відповідальність у вигляді
штрафу, є сплата узгодженої суми грошового зобов ’язання з простроченням, а розмір відповідальності залежить лише від строку прострочення. Датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, упродовж якого може бути накладений штраф, є дата сплати узгодженої суми податкового зобов ’язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом строку сплати узгодженого
грошового зобов’язання. З останньої обчислюється тривалість прострочення,
яка не повинна перевищувати 1095 днів до накладення штрафу.
Якщо пеня нараховується на погашену суму заборгованості, що виникла в результаті самостійно нарахованого платником податків узгодженого грошового
зобов’язання, то контролюючий орган у будь-якому разі позбавлений права
нараховувати таку пеню до спливу 90-денного строку з дня наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 11 листопада 2022 року у справі No 200/6441/20-а можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/107277427.