Чи має бути збережено право на землю за правонаступниками КСП, або ці землі повинні перейти у комунальну власність – з’ясовували у НААУ.
Круглий стіл на тему «Землі колективних сільськогосподарських підприємств» відбувся 12 вересня за ініціативою Комітету НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права, повідомляє Національна асоціація адвокатів України.
Спікерами заходу виступили голова Комітету Віктор Кобилянський, його заступник Дмитро Навроцький, член Комітету Ян Білоголовий, науковець Владислав Кононов та суддя Верховного Суду Віталій Уркевич.
В.Кобилянський звернув увагу на те, що переважна більшість КСП (а це близько 12 тисяч) з моменту набрання чинності Земельним кодексом (01.01.2002) і до набрання чинності Законом № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» (01.01.2019) була не ліквідована, а реорганізована. При цьому йшлося про зміну організаційно-правової форми (перетворення), наслідком чого не було припинення юридичної особи. Відповідно у таких юридичних осіб (господарських товариств, кооперативів, приватних підприємств) збереглися всі права на землю.
Він зазначив, що законодавство України прямо передбачало можливість реформування КСП в будь-які суб’єкти господарювання, засновані на приватній власності, у тому числі приватні підприємства та фермерські господарства. Тому невідповідність кількості учасників юридичної особи кількості членів КСП не є підставою для заперечення правонаступництва такої юридичної особи за КСП.
Правонаступники КСП не відмовлялися від права власності на землю, угоди про передання права власності не укладалися та нотаріально не посвідчувалися. Відповідно відсутні підстави вважати, що нерозпайовані землі перейшли в комунальну власність.
Водночас, норми пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України не поширюються на переважну більшість правонаступників КСП, оскільки не було факту припинення КСП, а право власності на відповідні землі виникло до набрання чинності цим пунктом.
Про практику, яка склалась у Верховному Суді щодо статусу земель колективної власності під час їх перетворення розповів Я.Білоголовий. Він запропонував провести спільний захід із суддями Верховного Суду для більш глибокого історичного опрацювання питань колективної власності.
Д.Навроцький зупинився на питаннях права постійного користування землею, яке було у КСП та перейшло правонаступникам. Адвокат розкрив історичні аспекти реформування КСП, збереження права постійного користування на землю за правонаступниками та визначив ознаки правонаступництва. Також він проаналізував наявну судову практику та зосередив свою увагу на позиції ВП ВС, яка найбільше використовується судами під час розгляду цієї категорії справ. У підсумку доповідач зазначив про необхідність з’ясування усіх ознак правонаступництва у кожній конкретній справі з урахуванням чинного на той момент законодавства та наданих доказів у справі.
При реорганізації шляхом перетворення КСП неважливі документи, що визначають обсяг правонаступництва, переконаний В.Кононов. Адже при такому виді реорганізації переходять всі майнові права та обов’язки КСП. У першу чергу це стосується передавальних (розподільчих) балансів, які часто вимагають суди, для підтвердження правонаступництва. Водночас, на момент прийняття та реалізації аграрної реформи (Указ Президента від 03.12.99 № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки») форма балансу, як документа бухгалтерського обліку, не передбачала можливості обліку земельних ділянок колективної власності, так само відсутня була їх оцінка. Наведене ставить під сумнів висновки судів щодо обов’язкової наявності таких документів у КСП при їх перетворенні, вважає науковець.
Також спікер додав, що жодних обмежень щодо реєстраційних дій при перетворенні КСП та будь-яких інших підприємств не було передбачено ні на час реорганізації КСП, ні згодом, у т. ч. на сьогодні. Тобто при реєстраційній дії, пов’язаній зі зміною організаційно-правової форми, чи капіталу, чи адреси, не забороняється проведення інших реєстраційних дій, у т. ч. щодо зміни учасників.
На питання збереження й оформлення прав на землю правонаступниками КСП свого часу звертав увагу й Конституційний Суд. Так, згідно з рішенням № 5-рп/2005 від 22.09.2005 положення пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України та пункту 6 Постанови Верховної Ради «Про земельну реформу» в частині втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення.
Аналогічним за принципом захисту права власності є рішення Конституційного Суду № 7-р(II)/2021 від 20 жовтня 2021 року у справі за конституційною скаргою приватного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд» щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту «б» пункту 1 частини третьої статті 14 Закону «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».