23 травня 2018 року КЦС ВС розглянув справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Комунального підприємства «Редакція районної громадсько-політичної газети «Степова зоря» Петропавлівської районної ради Дніпропетровської області» в особі засновника Петропавлівської районної ради про захист честі, гідності та спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.
У справі, що переглядалася, судами встановлено, що в громадсько-політичній
газеті «Степова Зоря» Петропавлівської районної ради Дніпропетровської області розміщена стаття про позивача як замовника крадіжки врожаю з орендованого поля.
Заперечуючи проти позову, автор статті ОСОБА_6 зазначала, що інформація
була поширена у статті з іншого джерела – із сюжету телеканалу «112 Україна», який стосувався обставин скошування врожаю з орендованого поля.
Стаття 10 Конвенції захищає право журналістів розголошувати інформацію, яка
становить громадський інтерес за умови, що вони діють сумлінно та використовують перевірену фактичну базу та надають «достовірну та точну» інформацію, як того вимагає журналістська етика (справи «Lindon, Otchakovsky Laurens and July v. France» від 22 жовтня 2007 року та «Pedersen and Baadsgaard v. Denmark» від 19 червня 2003 року).
Повідомлення новин, засноване на інтерв’ю або відтворенні висловлювань
інших осіб, відредагованих чи ні, становить один із найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль «сторожового пса суспільства» (справа «The Observer and The Guardian v. The United Kingdom» від 26 листопада 1991 року).
У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали
журналісту й коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання
журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво
заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатися, якщо для іншого немає винятково вагомих причин.
Законодавство надає журналістам імунітет від цивільної відповідальності за
дослівне відтворення матеріалу. Суд звертає увагу на те, що це положення в
загальному плані відповідає його підходу до свободи журналістів поширювати
висловлювання, зроблені іншими (справи «Jersild v. Denmark» від 23 вересня 1994 року та «Thoma v. Luxembourg» від 29 березня 2001 року).
КЦС ВС зауважив, що суд апеляційної інстанції на вказані норми права уваги не
звернув і не перевірив, чи є інформація, яку просить визнати недостовірною
ОСОБА_4, висновками самого журналіста, чи вказана інформація була поширена із джерела іншого засобу масової інформації – сюжету телевізійного каналу «112
Україна». Для вирішення справи це має значення, адже заявлена вимога і про
відшкодування моральної шкоди.
Постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року ухвалу Апеляційного суду
Дніпропетровської області від 15 листопада 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З текстом постанови Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі No 188/1367/15-ц (провадження No 61-6766св18) можна ознайомитися за посиланням – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74659864