Договір про послуги з будівництва житла, укладений між будівельною компанією і споживачем, є змішаним, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ч.5 ст.10 Закону “Про захист прав споживачів”

20 травня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової
палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» (далі – ТОВ «Будова-Захід») про розірвання договору, стягнення грошових коштів та нарахованої пені та за зустрічним позовом ТОВ «Будова-Захід» до ОСОБА_1 про розірвання договору.

Суд установив, що між ОСОБА_1 та ПП «ТФ «Будівельник» укладено договір,
відповідно до умов якого підприємство прийняло позивача до участі у пайовому
будівництві квартири. Пізніше між позивачем і ТОВ «Будова-Захід» укладено
договір, відповідно до умов якого товариство зобов’язалося завершити
будівництво цієї квартири. Відповідач своїх договірних зобов’язань не виконав,
а готовність незавершеного будівництва квартири становила 3 %.

ПП «ТФ «Будівельник» звернулося до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 про розірвання договору у зв’язку з істотними порушеннями умов цього договору, зокрема недотриманням графіка сплати платежів, передбаченого умовами договору.

Суд першої інстанції позов ОСОБА_1 про розірвання договору, стягнення
грошових коштів задовольнив; у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Будова-
Захід» відмовив.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови
у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, зазначивши, що за формою і змістом укладений між сторонами договір є угодою про послуги з будівництва
житла. Вказаний договір є змішаним і містить в собі, зокрема, елементи договору
підряду, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про захист прав споживачів». Встановивши наявність підстав
для розірвання договору у зв’язку із його невиконанням, вимоги ОСОБА_1 до ТОВ
«Будова-Захід» про стягнення пені підлягають задоволенню.

Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду з огляду на таке.

Відповідно до положень частини п’ятої статті 10 Закону України «Про захист
прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує
виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну
годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Установивши, що ОСОБА_1 виконав умови договору, повністю вніс обумовлену
в договорі суму, а ТОВ «Будова-Захід» допустило істотне порушення умов договору і не забезпечило отримання позивачем завершеної будівництвом квартири, на час розгляду справи готовність об’єкта незавершеного будівництва становила 3 %, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач вправі вимагати стягнення з відповідача пені у розмірі, встановленому частиною п’ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у межах річного строку позовної давності (частина друга статті 258 ЦК України). При цьому при розрахунку суми пені судом застосовано положення частини третьої статті 551 ЦК України.

Доводи касаційної скарги, що на спірні правовідносини не поширюються норми Закону України «Про захист прав споживачів», є необґрунтованими, оскільки у справі встановлено, що договір, який укладений між позивачем і ТОВ «Будова-Захід», був спрямований на продовження виконання домовленостей щодо будівництва квартири, які існували між ОСОБА_1 і ПП «ТФ «Будівельник». За змістом укладеного сторонами договору ТОВ «Будова-Захід» зобов’язалося завершити будівництво спірної квартири будівельною компанією (виробником).

За характером ці правовідносини подібні до передбачених положеннями статті 875 ЦК України (договір будівельного підряду), отже, з урахуванням установлених у цій справі обставин, суд апеляційної інстанції правильно виходив
із того, що правовідносини між будівельною компанією (виробником) ТОВ «Будова-Захід», видом діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель,і позивачем як споживачем (замовником) необхідно кваліфікувати як угоду про послугу – будівництво житла.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі No 607/1569/19 (провадження No 61-5516св20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97076922