23 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» (далі – АТ «Харківобленерго») про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити дії та стягнення грошових коштів.
12 березня 2021 року на адресу АТ «Харківобленерго» надійшла заява ОСОБА_1 щодо збільшення потужності житлового будинку, що розташований за АДРЕСА_1, до 31 кВт, при існуючій дозволеній потужності 1,3 кВт.
На підставі заяви ОСОБА_1 АТ «Харківобленерго» розроблені технічні умови стандартного приєднання від 25 березня 2021 року №44-Люботин-місто-ТУ/376 та підготовлений проєкт договору про стандартне приєднання до електричних мереж, які позивач отримала у двох екземплярах 29 березня 2021 року.
У повідомленні міститься попередження про необхідність повернення одного підписаного зі свого боку примірника Договору, наслідки його неповернення та необхідність сплати вартості приєднання протягом 5 робочих днів від дати укладання Договору.
07 червня 2021 року ОСОБА_1 здійснила оплату вартості стандартного приєднання.
14 червня 2021 року АТ «Харківобленерго» направив позивачу лист із зазначенням порушення замовником строків підписання та повернення договору та його наслідків – договір є неукладеним, а технічні умови є такими, що не набрали чинності. Також було зазначено про неможливість прийняття здійсненої позивачем оплати з проханням надати банківські реквізити для повернення коштів. Повідомлено про необхідність укладання нового договору згідно з Кодексом систем розподілу для приєднання її житлового будинку до електричних мереж.
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «Харківобленерго», в якому, зокрема, просила зобов’язати відповідача виконати стандартне приєднання належного їй житлового будинку до електричної мережі АТ «Харківобленерго».
Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів мотивовано тим, що відповідно до положень п. 4.5.5 Кодексу систем розподілу було передбачено необхідність підписання та повернення документів протягом 20-ти календарних днів з дати отримання від оператора систем розподілу проєкту договору про приєднання та технічних умов на приєднання.
Оскільки протягом встановленого строку проєкт договору про стандартне приєднання позивач не підписала і не повернула АТ «Харківобленерго», зобов’язання у сторін за цим договором не виникли, а отже, і відповідальність за його невиконання настати не може.
Переглядаючи справу, Верховний Суд звернув увагу на таке.
У частинах другій – п’ятій статті 4 ЦК України визначено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
У статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, які можуть регулювати цивільні відносини. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежено.
Функціональним призначенням процедурних норм є «обслуговування» приватно-правових норм. З урахуванням того, що процедурні норми виконують тільки функцію «обслуговування» приватно-правових норм, то у разі якщо існує суперечність, вона має вирішуватися на користь приватно-правової норми.
За своєю суттю договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу є публічним договором. Для вирішення того, які норми
підлягають застосуванню (ЦК України чи пункт 4.5.5. Кодексу систем розподілу)
потрібно застосовувати статтю 4 ЦК України з урахуванням того, що Кодекс
систем розподілу затверджений постановою НКРЕКП, до повноважень якої не
віднесено видання нормативно-правових актів, що регулюють цивільні
відносини (стаття 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює
державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).
Оскільки Кодекс систем розподілу не є актом цивільного законодавства, тому він не може регулювати цивільні відносини, зокрема і щодо моменту укладення договорів. Тому до спірних відносин в частині визначення моменту укладення договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу застосуванню підлягають статті 633, 638 – 642 ЦК України.
Оскільки договір про стандартне приєднання до електричних мереж та додаток до нього підписані сторонами, умовами передбачено, що він набуває чинності з моменту підписання, тому за обставин цієї справи є укладеним 29 березня 2021 року, у зв’язку з чим дата повернення позивачем примірника договору замовнику не має правового значення.
За таких обставин суди зробили помилкові висновки, що між сторонами не виникли договірні правовідносини. Оскільки встановлено, що відповідач не
виконав передбаченого договором обов’язку щодо стандартного приєднання
житлового будинку позивача до електричної мережі АТ «Харківобленерго»,
відповідна вимога про виконання цього обов’язку в натурі підлягає
задоволенню.
Враховуючи викладене, Верховний Суд в частині позовних вимог про зобов’язання виконати стандартне приєднання будинку до електричних мереж
ухвалив нове рішення про їх задоволення.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 641/8379/21 (провадження № 61-12617св23) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/115348624.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.