Дострокове зняття догани не свідчить про законність наказу про її винесення та про відсутність предмета спору

25 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства
«Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради (далі –
КНП «МОКЛ» МОР) про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Суд установив, що наказом КНП «МОКЛ» МОР від 22 лютого 2021 року No 149-Л «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності завідуючої центру нефрології та діалізу ОСОБА_1» позивачу оголошено догану за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та посадової інструкції, а саме за самовільне залишення робочого місця та відсутність на робочому місці без повідомлення керівництва лікарні.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, задовольнив позов і скасував наказ КНП «МОКЛ» МОР від 22 лютого 2021 року
No149-Л «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності завідуючої центру нефрології та діалізу ОСОБА_1».

Верховний Суд залишив без змін судові рішення, зробивши такі правові висновки.

Під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення
трудової дисципліни судам необхідно з’ясовувати, у чому конкретно проявилося
порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147–149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов’язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов’язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що оскаржуваний наказ не відповідав вимогам трудового законодавства,
зокрема у ньому не з’ясовано всіх обставин вчинення працівником дисциплінарного проступку, не зазначено час, коли він був учинений і відповідач порушив строк для застосування дисциплінарного стягнення.

Суди обґрунтовано виходили з обов’язку роботодавця довести факт винного
вчинення працівником дисциплінарного проступку та враховувати всі обставини, за яких його вчинено. Однак відповідач цього обов’язку не виконав.

Верховний Суд погодився з висновками судів і про те, що у спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення накладено відповідачем поза межами строку для його застосування (частина перша статті 148 КЗпП України). Те, що останні обставини дисциплінарного проступку встановлені через певний час після його вчинення, не свідчить, що строк застосування дисциплінарного стягнення затягнувся більше ніж на один місяць.

Верховний Суд також відхилив доводи касаційної скарги про необхідність закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору. Відсутністю предмета спору було б не дострокове зняття догани, а скасування роботодавцем свого ж наказу як незаконного. Дострокове зняття догани не свідчить про те, що вона оголошена правомірно, й не вказує на відсутність спору між сторонами. При цьому позивач не погодився із законністю оголошення догани, а роботодавець вважає оскаржуваний наказ обґрунтованим і з цих підстав, у тому числі, оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному й касаційному порядках.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року у справі No 487/1491/21 (провадження No 61-6246св22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940375.