Чи може суд закрити справу про аліменти у зв’язку з відсутністю предмета спору, якщо дитина досягла повноліття до ухвалення рішення судом першої інстанції?

Сам по собі факт досягнення дітьми повноліття до ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору щодо розміру аліментів не може бути підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України через відсутність предмета спору.

На це вказав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом матері до батька дітей про збільшення розміру аліментів, які стягуються на користь дітей.

Суд першої інстанції, рішення якого залишив без змін апеляційний суд, закрив провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв’язку з відсутністю предмета спору, оскільки дітям, які народилися в один день, виповнилося 18 років.

КЦС ВС скасував судові  рішення та передав справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому ВС вказав, що п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв’язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Звертаючись до суду, позивачка вважала, що розмір стягуваних з відповідача  аліментів надто низький та не відповідає його доходам. Це питання не було врегульоване сторонами за час перебування справи у провадженні суду першої інстанції (близько року).

На момент подання позову дітям виповнилося 17 років, а на час постановлення  місцевим судом ухвали про закриття провадження у справі – 18 років.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред’явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування.

Таким чином, сам по собі факт досягнення дітьми повноліття до ухвалення судом першої інстанції судового рішення по суті спору не може свідчити про те, що між сторонами був відсутній спір щодо розміру стягуваних на їх користь аліментів на час звернення позивача до суду із цим позовом, а також на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, а тому місцевий суд не мав визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Суди не взяли до уваги, що на час відкриття провадження у справі і до моменту досягнення дітьми повноліття між сторонами існував спір щодо розміру аліментів, тому судам необхідно було з’ясувати, чи у зв’язку із цим між сторонами не залишилося неврегульованих питань, та розглянути по суті заявлені позовні вимоги, а в разі їх необґрунтованості – відмовити в їх задоволенні через безпідставність чи недоведеність згідно з вимогами ЦПК України.

Постанова Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 522/3680/22 (провадження № 61-12919св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/115126798.

Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.