Під час курсу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Адвокат дитини: дитина в ситуації домашнього насильства”, Пархоменко Павло, кандидат юридичних наук, Голова Бахмацького районного суду Чернігівської області, розповів про обставини, що обтяжують покарання за вчинення домашнього насильства, розкрив алгоритми введення судді в проблему домашнього насильства.
Щодо змісту злочинів домашнього насильства, то «злочином, пов’язаним з домашнім насильством» слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого містять хоча б один із елементів, перелічених у ст.1 Закону №2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх у відповідній статті Кримінального кодексу, як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину.
Відповідно постанови Верховного Суду про зміст злочину щодо домашнього насильства, то посилання те, що потерпілий від злочину є член сім’ї обвинуваченого, недостатньо для того аби стверджувати про існування ситуації домашнього насильства. Для того, щоб обґрунтувати застосовність виключення щодо домашнього насильства у п.7ч.1 ст.284 КПК до конкретного випадку, обвинувачення має довести обставини, які свідчать, що потерпіла від інкримінованого злочину особа є у той же час і жертвою домашнього насильства.
Якщо говорити про обставини, що обтяжують покарання то:
- Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 67 КК, обставинами, які обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини або у присутності дитини.
- Відповідно до пункту 6-1 ч. 1 ст. 67 КК, обставинами, які обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
- Суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 6 – 1 , 7, 9, 10, 12 такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку.
Щодо застосування запобіжного заходу, відповідно ст. 194 КПК), то в інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, крім обов’язків, передбачених частиною п’ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів:
- заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства
- обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності
- заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин
- заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб
- направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
Стосовно угоди про примирення, то відповідно ст. 469 КПК :
- Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов’язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.
- Якщо дії чи інтереси законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, за рішенням прокурора, слідчого судді, суду такий законний представник замінюється іншим із числа осіб, визначених статтею 44 цього Кодексу
Для введення судді в проблему домашнього насильства потрібно дотримуватись наступних алгоритмів:
- Розкрити домашнє насильство, як публічне правопорушення
- Довести, що судовий захист є основним механізмом (якщо справа в суді) протидіяти домашньому насильству
- Уникнення гендерних стереотипів
- Необхідність продемонструвати про причини та наслідки домашнього насильства