Фактори впливу на зміну черговості спадкування. Переваги мирного вирішення спадкових суперечок: адвокат Ганна Гаро

Підстави для зміни черговості одержання права на спадкування. Переваги мирного вирішення. – тема вебінару, проведеного Головою комітету з сімейного права НААУ Ганною Гаро у Вищій школі адвокатури НААУ.

Учасники мали можливість:

  • – ознайомитися з проблематикою врегулювання правовідносин зміни черговості права на спадкування на основі аналізу практики Верховного Суду,
  • – визначити підстави, обставини та факти, доведення існування яких необхідне для задоволення позову щодо зміни черговості одержання права на спадкування,
  • – зосередити увагу на особливостях мирного вирішення спадкових спорів з оглядом конкретних прикладів, у яких мирне врегулювання є більш ефективним.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Черга – це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем законом наступних черг, може за рішення суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцем тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалась, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Приклад тематичної судової практики: Постанова Верхового Суду від 30 травня 2019 року у справі №346/1178/17, в якій суд висловив правову позицію, що підставами для задоволення такого позову є сукупність юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг; матеріальне забезпечення спадкодавця; надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, безпорадний стан спадкодавця.

При цьому, безпорадним слід вважати стан особи, зумовлений похили віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Безпорадний стан повинен бути підтверджений відповідними записами в медичних документах.

Підставами для задоволення позову щодо змін черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку (приклад – Постанова Верховного Суд від 11 грудня 2020 року у справі №373/1144/17):

  • здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо);
  • матеріальне забезпечення спадкодавця;
  • надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, – прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири;
  • тривалий час здійснення дій, визначених у попередніх пунктах;
  • безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час кого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою, каліцтвом.

Наведене поняття «тривалий час» є оціночним та встановлюється судом з урахуванням кожної конкретної справи.

Для задоволення позову про зміну черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування необхідна наявність всіх п’яти вище перелічених обставин.

Правова позиція відносно доведення факту безпорадного стану викладена у Постановах Верховного суду: від 17 жовтня 2018 року у справі №200/21452/15, від 26 вересня 2019 року у справі №521/6358/17, від 27 травня 2020 року у справі №755/8930/18 та від 18 червня 2020 року у справі №565/1046/16-ц.

Відповідно до даної правової позиції для доведення факту безпорадного стану пояснень позивача та свідків є недостатнім. В разі існування спору безпорадний стан необхідно доказувати відповідними записами в медичних документах.

Лише особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг може одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування.

Для отримання права на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, особа, яка проживала з померлим однією сім’єю, має спершу встановити в судовому порядку факт проживання однією сім’єю з померлим. Однак судова практика з цього питання є достатньо мінливою, особливо що стосується доказової бази.

Наприклад, у Постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №490/4949/17 зазначено, що позивачу необхідно надати докази ведення спільного господарства, наявності у сторін бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім’ї. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає сторона – є підставою для відмови у позові.

У Постанові Верховного Суду від у справі №588/350/15-ц висловлена правова позиція відносно того, що факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем протягом 2012 – 2014 років коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов’язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.

У випадку встановлення судом факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідно також звернути увагу на наявність у таких осіб майна у спільній сумісній власності, адже це безпосередньо вплине на частку майна, що ввійде до спадкової маси.

Альтернативним варіантом вирішення питання щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є укладення нотаріально посвідченого договору заінтересованих спадкоємців. Даний договір укладається після відкриття спадщини та не може порушувати права спадкоємців, які не беруть в ньому участі, а також спадкоємців які мають право на обов’язкову частку у спадщині.

Під час вебінару були наведені приклади, коли мирне врегулювання спору являється більш ефективним та доцільним та наведено наступні законодавчі інструменти мирного врегулювання:

  • договір про зміну черговості одержання права на спадкування;
  • угода про зміну розміру частки спадкоємця у спадщині;
  • відмова від прийняття спадщин на користь іншої особи.

Також під час вебінару було проглянуто питання надання спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини, додаткового строк на її прийняття.