Під час розгляду справ суди можуть керуватися виключно положеннями Конституції та законами України. І під час вирішення процесуальних питань не можуть застосовуватися жодні рекомендації, адже вони не є джерелом права.
Рада адвокатів України під час засідання 24 жовтня розглянула напрацювання нідерландсько-українського проекту «Судова влада і суспільство в Україні» в рамках програми «МАТРА», які передбачають запровадження Правил ефективного судочинства у господарський судах, Рекомендацій здійснення ефективного адміністративного судочинства, Правил ефективного судочинства у Київському апеляційному суді.
Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.
Документи готувалися з метою підвищення ефективності здійснення судочинства, сприяння розгляду справ у межах розумного строку, уникнення можливого зловживання процесуальними правами учасниками проваджень та запровадження єдиних підходів до вирішення процедурних питань під час розгляду справ. За задумом авторів рекомендації мають застосовуватися з усіх процедурних питань, які чітко не врегульовані в процесуальному законі.
«Ці рекомендації розроблені для заповнення прогалин в процесуальному законодавстві. Тобто нам пропонують нові норми права, які мають замінити процесуальне законодавство при здійсненні всіх основних видів судочинства. Це неприйнятно, бо повністю перекреслює національну доктрину права, – наголосила член РАУ Оксана Каденко. – В межах проекту легалізується індивідуальна практика, яку називають рекомендаціями. По суті ж формуються обов’язкові до виконання правила судочинства, не закріплені жодним нормативно-правовим актом».
Вона навела один з прикладів суперечливого регулювання. «У Рекомендаціях, які начебто покликані розширити права людини, пропонується виключити з переліку підстав для заявлення відводу судді реєстрацію заяви про вчинення ним кримінального правопорушення. Але це звужує права, – переконана член РАУ. – Автори беруть на себе відповідальність звужено тлумачити норми процесуального закону і давати імперативні вказівки, які ми не вправі розглядати як норми права».
Крім усього іншого, переконана О.Каденко, коли рекомендації носять імперативний характер, то відбувається підміна понять, здійснення законотворчої діяльності суб’єктом, який на це не має права.