Трагічна подія у Шевченківському районному суді м. Києва стала детонатором можливих законодавчих змін, які можуть мати надзвичайні наслідки для суспільства, громадян та адвокатури України.
На це звернула увагу голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова під час спільного засідання шести Комітетів Національної асоціації адвокатів України, присвяченого обговоренню проекту Закону №5661 від 14.06.2021 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень про судовий розгляд та досудове розслідування».
Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.
Про необхідність його ухвалення у контексті посилення відповідальності адвокатів за зловживання процесуальними правами у суді заговорили у зв’язку із кейсом Ігоря Гуменюка – обвинуваченого, який вісім років чекав на вирок і нещодавно здійснив у суді самопідрив.
За повідомленням Шевченківського суду, у цьому кримінальному провадженні відбулось 164 судових засідання, під час яких допитувались свідки, потерпілі, досліджувались письмові та речові докази. При цьому у суді однією із причин тривалого не розгляду справи назвали відсутність достатнього правового механізму реагування на зловживання сторонами їхніми процесуальними правами та нехтування своїми процесуальними обов’язками. https://www.youtube.com/embed/Cwca7gWG38k
У Раді суддів заявили, що цей випадок викрив суттєві проблеми недосконалості КПК, які також пов’язані з можливими зловживаннями процесуальними правами з боку сторін. У зв’язку з цим, за наявною інформацією, Рада суддів ініціює вивчення стану розгляду справ у справах, де підсудні тримаються під вартою понад 5 років. Збиратиметься інформація про кількість таких справ і про причину їх тривалого розгляду.
Після заяв Шевченківського райсуду Києва та Ради суддів України, голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов повідомив, що для учасників судового процесу, зокрема, адвокатів і прокурорів, посилять відповідальність за подання безпідставних відводів суддям і введуть норми про неприпустимість зловживання процесуальними правами. Для цього планується ухвалити законопроект №5661.
Відповідно до цього законопроекту, слідчий суддя у певних випадках зможе визнати зловживанням процесуальними правами з боку адвоката, наприклад, подання скарги на судове рішення, внесення клопотання, заявлення відводу судді, які останній вважатиме безпідставними. Документ передбачає штрафи, які можуть бути накладені на адвоката у таких випадках.
«Положення даного законопроекту надзвичайно спірні, – зауважила Л.Ізовітова. – У разі його прийняття парламентом безперечно будуть порушені права громадян на захист. Адже йдеться про звуження конституційних прав людини».
Вона наголосила, що адвокатура сьогодні відстоює позицію, що законність і обґрунтованість рішень слідчого судді, прийнятих на досудовому розслідуванні, повинна бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Також має знайти своє законодавче втілення практика Верховного Суду, згідно з якою у випадках, якщо слідчий суддя постановив ухвалу, що не передбачена КПК, апеляційний суд в такому разі не може відмовити в перевірці її законності. «Як у такому випадку оцінювати ситуацію: це зловживання правами сторони захисту, яка оскаржила процесуальний документ, який не можна оскаржувати, чи це зловживання з боку судді, який виніс ухвалу, не передбачену кодексом?», – пояснює голова НААУ, РАУ.
«Ми можемо говорити про те, що на тлі подій в Шевченківському суді адвокатів вже призначили винуватими у тривалому 8-річному розгляді справи Ігоря Гуменюка. Дуже зручно під такі події змінювати законодавство, закручувати гайки, обмежувати права людей, – застерегла Л.Ізовітова. – Тож Національна асоціація адвокатів України зі свого боку має дослідити причинний зв’язок між діями сторін і тривалим розглядом кримінального провадження. Можливо існують інші чинники, про які свідомо сьогодні замовчують».
У цьому контексті вона нагадала рішення Європейського суду з прав людини у справі «Крайняк проти України», яке стосується другого обвинуваченого у цій самій кримінальній справі Шевченківського райсуду Києва. Суд у Страсбурзі констатував порушення пунктів 3, 4, 5 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку із триманням людини під вартою та продовженням судом протягом майже п’яти років цього обмеження. Також у ЄСПЛ чекає на розгляд справа самого Гуменюка.