З 31 липня по кінець серпня до Вищого антикорупційного суду надійшло три запити від Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування корупції у правоохоронних органах та судах та депутатське звернення від членкині комісії, депутатки «Слуги народу» Галини Третьякової.
Про це повідомляє ZN.UA.
У запитах ТСК просять проінформувати членів Комісії про кількість суддів, які працюють чи працювали у суді, суми стягнень до Державного бюджету України у результаті виконання рішень Вищого антикорупційного суду та які видатки здійснювались судом.
У Вищому антикорупційному суді у відповідь зазначили, що аналіз питань, адресованих до ВАКС у цих документах свідчить про те, що «предмет уваги Комісії лежить поза площиною задекларованої мети її діяльності, а запитувана інформація не має зв’язку із завданнями, які стоять перед Комісією відповідно до постанови Верховної Ради України від 19 червня 2025 року М» 4511-ІХ».
Зокрема, запитання комісії стосувалися видатків із Державного бюджету, спрямованих на утримання ВАКС, майна й коштів, стягнутих ВАКС у дохід держави, забезпечення суддів ВАКС охороною тощо. Голова ВАКС Віра Михайленко у відповіді на запити вказує, що це «має ознаки несанкціонованого надмірного збору інформації про діяльність суду та суддів».
Нагадаємо, що раніше аудит охопив активи ВАКС на суму майже 3,9 млрд грн. і касові видатки обсягом понад 352 млн грн. Рахункова палата встановила, що формування звітності ВАКС здійснювалося відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, а також нормативно-правових актів, що регулюють складання бюджетної та фінансової звітності.
Водночас аудитори виявили неврегульованість окремих нормативно-правових актів, що стосуються обліку коштів застави, внесеної за процесуальним рішенням суду підозрюваними, обвинуваченими або іншими особами.
Так, понад 3,6 млрд грн. заставних коштів, які обліковуються на депозитних рахунках ВАКС, відображено у звітності як грошові активи та водночас — як поточні зобов’язання. Такий підхід хоча й узгоджується із вимогами Порядку застосування плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, але не відповідає вимогам інших законодавчих актів, що є системною проблемою.
Крім того, аудит встановив порушення в обліку основних засобів ВАКС, що призвели до завищення суми їх зносу на 353,8 тис. грн. та неправильної класифікації активів загальною вартістю 2,4 млн грн.
Аудит Рахункової палати також засвідчив, що система «IS-pro», яка використовується ВАКС для формування звітності, через відсутність належних налаштувань не забезпечує коректного автоматизованого формування фінансової звітності. У результаті фінансову звітність фактично складають вручну – у таблицях Excel, що підвищує ризики допущення помилок.
У повідомленні РП зазначається, що за результатами аудиту ВАКС самостійно усунув частину порушень на суму понад 2,4 млн грн. Водночас задля усунення решти недоліків ВАКС та Міністерству фінансів надано 10 рекомендацій, зокрема:
- удосконалити нормативно-правову базу у сфері бухгалтерського обліку, зокрема розробити чіткий порядок обліку коштів, що надходять на спеціальні депозитні рахунки судів у разі застосування застави як запобіжного заходу;
- забезпечити належне управління майном, включаючи його облік, збереження та ефективне використання;
- вдосконалити порядок обліку основних засобів відповідно до чинних стандартів;
- посилити внутрішній контроль, особливо щодо своєчасного проведення інвентаризації, правильності її оформлення, а також контролю за збереженням майна;
- налаштувати систему «IS-pro» для забезпечення коректного та автоматизованого формування фінансової звітності тощо.
Зазначається, що голова ВАКС Віра Михайленко подякувала інституції за системну взаємодію та наголосила, що зауваження, виявлені як попереднім, так і поточним аудитом, ВАКС врахує у роботі.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.