Як звільнитися з роботи. 6 FAQ працівників, що виїхали за кордон: адвокат Лисенко, член Ради Комітету НААУ з трудового права

Чимало українців під час воєнного стану виїхали за межі України. І у тих, хто не може працювати віддалено, постає питання: як звільнитися за власним бажанням з роботи, якщо не можеш особисто приїхати в офіс написати заяву?

Відповіді на поширені питання надала Ганна Лисенко, член Ради Комітету НААУ з трудового права, член Центру з трудового права, повідомляє Національна асоціація адвокатів України.

У який строк працівник може звільнитися за власним бажанням?

Працівник має право звільнитися, попередивши про це роботодавця письмово за 2 тижні (п. 1 ст. 38 КЗпП України). Він може звільнитися у будь-який день за таких умов:

  • переїзд на нове місце проживання;
  • переведення на роботу в іншу місцевість;
  • вступ до закладу освіти;
  • неможливість проживання у цій місцевості, підтверджена медичним висновком;
  • вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
  • догляд за хворим членом сім’ї або особою з інвалідністю I групи;
  • вихід на пенсію;
  • прийняття на роботу за конкурсом,
  • а також з інших поважних причин (п. 2 ст. 38 КЗпП України).

На період воєнного стану, якщо ведення бойових дій у районі, де розташоване підприємство та є загроза для життя і здоров’я працівника (ст. 4 Закону України «Про організацію трудових відносин у період воєнного стану»).

Строк звільнення за власним бажанням визначає працівник у заяві. При цьому дата складання заяви та дата звільнення не тотожні. Працівник обов’язково має вказати дату звільнення в заяві. Наприклад, прошу звільнити мене з посади юриста за власним бажанням згідно з п. 1 ст. 38 КЗпП 15.05.2023.

У який строк працівник буде звільнений, якщо в заяві не зазначив дату звільнення?

Через 2 тижні з дати складання заяви, як визначено п. 1 ст. 38 КЗпП. Наприклад, дата написання працівником заяви на звільнення 01.05.2023, додаємо 14 календарних днів і дата звільнення виходить 15.05.2023.

Якщо працівник не вказав дату звільнення, а роботодавець звільнив раніше без дотримання строку 2-х тижнів, працівник має право скасувати наказ про звільнення та стягнути зарплату.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (п. 3 ст. 38 КЗпП України). У такому разі працівник має право на виплату вихідної допомоги в розмірі не менше тримісячного середнього заробітку.

Чи може працівник відкликати заяву про звільнення за власним бажанням?

Так. Після подання заяви на звільнення за власним бажанням працівник має право її відкликати протягом двотижневого або іншого визначеного працівником в заяві строку. Для цього працівнику треба письмово повідомити роботодавця, який не має права відмовити працівнику у продовженні роботи.

Чи може роботодавець відмовити працівнику у звільненні за власним бажанням?

Якщо працівник подав заяву про звільнення за власним бажанням, роботодавець зобов’язаний звільнити працівника та правильно оформити таке звільнення: видати наказ про звільнення, здійснити повний розрахунок, надати письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні.

У Постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 369/1906/18 суд встановив, що неприйняття керівником роботодавця відповідного управлінського рішення за заявою позивача про звільнення за власним бажанням є порушенням гарантованого у статті 43 Конституції України права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Як працівнику, який за кордоном подати заяву про звільнення за власним бажанням?

Зазвичай працівник повинен подати роботодавцю письмову заяву про звільнення з власним підписом, датою складання та датою звільнення, зареєструвати її (на другій копії заяви проставляється вхідний номер та дата отримання заяви).

Якщо роботодавець не хоче приймати заяву на звільнення, слід надіслати її Укрпоштою цінним листом з описом вкладення. Дата прийняття поштою заяви буде вважатися датою подання заяви на звільнення.

Перебуваючи за кордоном, складно подати роботодавцю власноруч підписану заяву на звільнення. Тому тут є декілька варіантів:

  1. надіслати на офіційну адресу роботодавця оригінал заяви на звільнення міжнародною поштою, наприклад DHL. Але в такому випадку слід подбати про докази того, що в конверт ви поклали саме заяву на звільнення (тобто, мати опис вкладення конверту). Подумати про строки доставки листа роботодавцю;
  2. надіслати заяву на звільнення на офіційну електронну пошту роботодавця (безпосереднього керівника та керівника підприємства). Для цього слід роздрукувати та підписати заяву, відсканувати її та підписати ЕЦП і разом із протоколом ЕЦП надіслати на всі відомі електронні пошти роботодавця. І обов’язково запросити відповіді щодо одержання адресатами вашої заяви на звільнення в порядку ст. 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»;
  3. якщо зовсім немає можливості направити поштою або електронкою, направте відскановану заяву на звільнення на всі відомі месенджери роботодавця, включаючи свого керівника.

Але роботодавець може відмовити у прийнятті такої заяви, оскільки не зможе пересвідчитись, чи дійсно це ви її направили і чи дійсно це ваше волевиявлення.

Верховний Суд, розглядаючи справу № 299/2706/20 за позовом працівника до ТОВ про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку в постанові від 21.12.2022, зробив такі висновки.

Працівник подала заяву про надання щорічної відпустки тривалістю 14 календарних днів з наступним звільненням.

Пізніше працівник  направила на електронну адресу роботодавця заяву, підписану особистим електронним цифровим підписом (далі – ЕЦП) про відкликання поданої раніше заяви про звільнення з роботи та повідомила, що після закінчення відпустки приступить до виконання своїх трудових обов`язків. Заяву аналогічного змісту додатково направила на електронну адресу директора товариства, начальника відділу кадрів та керівника відділу фінансів. Проте роботодавець звільнив працівника за власним бажанням.

Працівник оскаржив звільнення до суду, надавши копії скріншотів про відправлення нею електронної заяви на електронні поштові адреси директора ТОВ, начальника відділу кадрів, керівника відділу фінансів, системного адміністратора, засвідчивши їх ЕЦП.

Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій, відмовив працівнику у позові, оскільки нею не надано доказів про одержання адресатами електронних повідомлень відправника, що є порушенням статті 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Що є доказом звільнення працівника?

Роботодавець після отримання заяви на звільнення за власним бажанням, повинен видати наказ, у якому вказати дату звільнення, надати працівнику копію наказу про звільнення, зробити запис до трудової книжки, якщо вона зберігається у роботодавця та віддати її працівнику (ст. 47 КЗпП України).

Враховуючи воєнний стан та перебування працівника, який звільняється за межами України,  працівникам у заяві про звільнення варто написати прохання направити копію наказу про звільнення та скан-копію трудової книжки на вашу електронну пошту. Оригінали документів згодом можуть бути передані поштою або отримані вами особисто після приїзду в Україну.