Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі – Суд):
cудді-доповідача – Радишевської О.Р.,
суддів – Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянув як суд касаційної інстанції у порядку письмового провадження адміністративну справу № 260/6591/24
за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним і скасування рішення, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Титикалом Романом Сергійовичем, на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.11.2024, постановлену суддею Скраль Т.В., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025, ухвалену у складі судді-доповідача Глушка І.В., суддів Довгої О.І., Запотічного І.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі – КДКА Закарпатської області) з вимогами:
– визнати протиправним і скасувати рішення Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 28.08.2024.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.11.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк).
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що ухвалою від 21.10.2024, яку було доставлено до електронного кабінету позивача, позов було залишено без руху з підстав несплати судового збору. Водночас станом на кінець визначеного в указаній ухвалі строку недоліки позовної заяви не були усунуті.
Восьмий апеляційний адміністративний суд дійшов аналогічного висновку щодо необхідності сплати судового збору за подання позову і, констатувавши, що в строк, установлений Закарпатським окружним адміністративним судом в ухвалі від 06.11.2024, цей судовий збір не було сплачено, погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судові рішення судів попередніх інстанцій такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суд першої інстанції помилився, констатуючи, що його ухвала про залишення позову без руху була вручена позивачеві належним чином, а також дійшов неправильних висновків про необхідність сплати судового збору позивачем за цей позов.
Так, скаржник зазначає, що позивач – ОСОБА_1 – перебуває на службі в Збройних Силах України, де безпосередньо виконує завдання з відсічі збройній агресії рф, а тому доручив ведення справи представникові – адвокату Титикалу Роману Сергійовичу. Водночас адвокату Титикалу Р.С. копія ухвали про залишення позову без руху не надсилалися, відомості про Титикала Р.С. як представника ОСОБА_1 не були внесені судом до власних інформаційних систем задля надання йому доступу до справи через підсистему «Електронний суд».
Щодо іншого аспекту касаційної скарги, то скаржник зазначив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем – учасником бойових дій. Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій, – у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Скаржник доводить, що вказана норма не містить відсилки до інших законів й не передбачає жодних застережень стосовно кола питань, які дають підстави для звільнення від сплати судового збору учасникам бойових дій. З урахуванням викладеного, скаржник уважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що вказаний пункт статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлює пільги лише щодо позовів, які безпосередньо випливають із статусу учасника бойових дій.
Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 05.03.2025. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М.І., Мацедонській В.Е.
Ухвалою Суду від 29.04.2025 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
ІІІ. Джерела права
Відповідно до частини першої статі 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною першою статті 60 КАС України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктами 2 і 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI передбачено, що адвокатська діяльність – це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною першою статті 251 КАС України передбачено, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Згідно з частиною п`ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету – рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з частиною сьомою статті 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» (далі – Закон №3674-VІ).
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону №3674-VI.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України – у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
IV. Позиція Верховного Суду
У цій справі суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, повернув позову заяву, оскільки вважав, що позивач не усунув її недоліків у встановлений в ухвалі від 21.10.2024 строк.
Щодо аргументів касаційної скарги в частині висновків судів попередніх інстанції про необхідність сплати судового збору, Суд зазначає таке.
Як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивач посилався на положення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, яка передбачає пільги щодо сплати судового збору для учасників бойових дій у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Суд зауважує, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551-XII).
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
У постанові від 20.07.2023 у справі № 160/20070/21 Верховний Суд висновував, що аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», у сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу. Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів, а тому для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у разі вирішення питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), суд має зважити на предмет і підстави позову; перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, а також у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 640/14577/20, від 08.03.2023 у справі № 701/589/22, від 24.04.2025 у справі № 520/23062/24.
Заявлені позивачем у цій справі вимоги не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій, про які йдеться у статті 12 Закону № 3551-XII, а тому суд першої інстанції, установивши, що позивач не сплатив судовий збір, правильно залишив позов без руху.
Щодо аргументів касаційної скарги в частині (не)виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 21.10.2024 у визначений нею строк, то Суд зазначає, що, виходячи з вимог пункту 1 частини четвертою статті 169 КАС України умовою повернення позовної заяви є неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За правилами частини другої статті 169 КАС України строк для усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів і починає відлік з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог статті 251 КАС України.
У статті 251 КАС України визначено, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, якими є сторони й треті особи. Водночас КАС України гарантує сторонам право брати участь у справі не лише особисто, а й через представника.
У такому разі представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки, в тому числі право одержувати копії судових рішень, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, якщо учасник справи діє через представника судові рішення надсилаються і йому. За умови вручення копії судового рішення представникові, суд може не надсилати рішення особі, яку він представляє, проте не навпаки.
Як убачається з матеріалів справи, позовну заяву від імені ОСОБА_1 було підписано й подано його представником – адвокатом Титикалом Р.С. – із використанням підсистеми «Електронний суд». Позов, відповідно до правил, передбачених статтею 160 КАС України, містив відомості про ім`я, прізвище, поштову адресу представника позивача та наявність в нього зареєстрованого електронного кабінету.
Проте ухвалу про залишення позову без руху від 21.10.2024 Закарпатський окружний адміністративний суд до електронного кабінету представника ОСОБА_1 – адвоката Титикала Р.С. – не надсилав.
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 доручив ведення справи представнику – адвокату Титикалу Р.С., -у суду першої інстанції не було підстав відраховувати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2024, з дня вручення цієї ухвали безпосередньо ОСОБА_1 .
Суд також бере до уваги, що позов містив інформацію про несення позивачем служби за мобілізацією в Збройних Силах України, що в сукупності з дорученням цієї справи представнику та очевидними обмеженнями, як випливають з військової служби в умовах війни, вказувало на необхідність надсилання кореспонденції, пов`язаної з розглядом справи, саме представнику.
За таких обставин Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно пов`язав момент початку відліку строку для усунення недоліків позовної заяви із врученням копії ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 безпосередньо ОСОБА_1 , у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про невиконання вимог вказаної ухвали у встановлений нею строк.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Беручи до уваги, що ухвалу про повернення позовної заяви суд першої інстанції ухвалив з порушенням норм процесуального права, а суд апеляційної інстанції цих порушень не усунув, Суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій з направлення справи для продовження розгляду до Закарпатського окружного адміністративного суду.
V. Судові витрати
Ураховуючи, що Суд не змінював і не ухвалював нового рішення суду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Титикалом Романом Сергійовичем, задовольнити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 скасувати.
Справу № 260/6591/24 направити до Закарпатського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: М.І. Смокович
В.Е. Мацедонська
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.