Чи може несвоєчасне отримання копії рішення КДКА стати причиною для поновлення строків оскарження? – узагальнення ВКДКА

Під час поновлення строків оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до ВКДКА чи суду слід зважати на Правила надання послуг поштового зв’язку. Адже поважність причин пропуску може бути поставлено під сумнів.

Про це повідомляє Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

Особа, яка залишилися невдоволеною рішенням КДКА регіону, оскаржила його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Щоправда скаргу було подано із суттєвим порушенням строку оскарження, відведеного Законом про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Обґрунтовуючи причини пропуску, скаржник пояснив, що протягом десяти днів (саме коли КДКА надіслало йому документи) перебував за кордоном. Тому отримав рішення із запізненням. Але протягом місяця після отримання все ж скаргу подав.

У ВКДКА такі аргументи не сприйняли. Бо за законом (ч. 3 ст. 39, ч.8 ст. 50) будь-яке рішення КДКА може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Жодних поважних причин пропуску строку на оскарження рішення КДКА скаржником зазначено не було. А вважати поважною причиною отримання копії рішення, відштовхуючись від дати такого отримання, ВКДКА не може. Відсутність доказів поважності пропуску строку оскарження, як і відсутність доказів своєчасного подання скарги (за наявності об’єктивної інформації про пропуск таких строків), має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.

Отримавши відмову і тут, особа звернулася до суду.

Перша інстанція відмовила у задоволенні адміністративного позову. Там виходили з того, що перебування позивача за кордоном не є поважною причиною не отримання належним чином оформленого відправлення рішення КДКА. Бо після повернення в Україну, він мав достатньо часу для того, щоб самостійно забрати адресоване йому поштове відправлення. Доводи позивача стосовно необхідності обчислення строку подання скарги на таке рішення з моменту його отримання суд оцінив критично. Бо тут мало місце власне трактування строків, визначених чинним законодавством України.

А апеляційний суд, куди також звернувся скаржник, виходив із того, що відповідач надав докази надіслання КДКА копії оскаржуваного рішення рекомендованим листом позивачу на адресу, вказану ним у скарзі.

Відкидаючи доводи скаржника про те, що останній не міг отримати такий лист через перебування за кордоном, суд додатково послався на Правила надання послуг поштового зв’язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Зокрема, згідно з п. 110 Правил у разі, коли адресат протягом трьох робочих днів після інформування його за телефоном (через Інтернет) або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу (за винятком рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка») не з’явився за одержанням такого відправлення, поштового переказу, він інформується повторно шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення з відміткою «Повторне» або інформується за телефоном шляхом надіслання смс-повідомлення (через Інтернет).

Відповідно до п. 116 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об’єктом поштового зв’язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення “ЕМЅ” – 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази відповідно до укладених угод.

Враховуючи факт надіслання рішення КДКА, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що перебування скаржника за кордоном не є поважною причиною не отримання належним чином оформленого відправлення рішення КДКА. Отже, після повернення в Україну, позивач мав достатньо часу для того, щоб самостійно забрати адресоване йому поштове відправлення.

Також суд нагадав, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Така правова позиція також була викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.

Отже, дійшов висновку суд (постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі №380/5815/23), приймаючи спірне рішення ВКДКА діяло у відповідності до приписів закону. Підстави для його скасування відсутні.

З цього питання див. додатково Узагальнення дисциплінарної практики про поновлення строків на оскарження рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.