На сайті Громадської організації “Асоціації правників України” (АПУ / Ukrainian Bar Association) анонсовано участь організації у заході Ради Європи — Сесія 3 «Реформа адвокатури: узгодження з європейськими стандартами та посилення інституційної спроможності». Захід присвячений адаптації українського адвокатського самоврядування до стандартів ЄС у рамках євроінтеграційного процесу. Редакція звернула увагу на деталь, яку на самому заході, судячи з програми, ніхто не планує обговорювати.
ЗАХІД РАДИ ЄВРОПИ · АПУ ЯК УЧАСНИК
Сесія 3: «Реформа адвокатури: узгодження з європейськими стандартами та посилення інституційної спроможності»
Організатор: Рада Європи спільно з Асоціацією правників України (UBA)
Контекст: У 2026 році ЄС вперше включив реформу адвокатури до пріоритетних завдань для України в рамках звіту про розширення. АПУ позиціонує себе як ключовий майданчик для фахової дискусії щодо змін.
ХТО ТАКИЙ ПОЧЕСНИЙ ПРЕЗИДЕНТ АПУ
Асоціація правників України заснована у 2002 році. Організація налічує понад 7 тисяч членів — адвокатів, суддів, прокурорів, науковців. В англомовних матеріалах АПУ послідовно використовує назву «Ukrainian Bar Association» (UBA) — формат, який у міжнародній практиці традиційно асоціюється з офіційним органом адвокатського самоврядування.
А Почесний президент АПУ — Ігор Шевченко — зберігає цей статус у керівній верхівці організації.
ЗАФІКСОВАНА СУПЕРЕЧНІСТЬ
На своїй публічній сторінці у Facebook почесний президент АПУ жорстко критикує Євросоюз і виступає категорично проти європейської інтеграції України. За наявними даними, це не поодинокий пост — позиція є системною.
При цьому Громадська організація є постійним учасником і партнером заходів євроінституцій та бере участь у реформуванні правничої системи України за фінансової підтримки Єврокомісії.
Організація, яка публічно декларує євроінтеграційний курс і виступає майданчиком для узгодження з «європейськими стандартами», — і водночас зберігає у своїй керівній верхівці особу, яка публічно виступає проти ЄС.
ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ В ІНСТИТУЦІЙНОМУ КОНТЕКСТІ
Питання не в тому, чи має людина право мати антиєвропейські погляди. Має — це свобода слова. Питання в іншому: чи сумісний статус почесного президента організації, що отримує кошти ЄС і виступає партнером Ради Європи в реформі адвокатури, з публічними закликами проти євроінтеграції — тієї самої, яку ця реформа покликана реалізувати?
Для Ради Європи і Єврокомісії вибір партнерів є питанням не лише компетентності, а й ціннісної сумісності. Стандарти CCBE (Рада адвокатських асоціацій і юридичних товариств Європи), на які орієнтована реформа, прямо передбачають прихильність демократичним цінностям і верховенству права — тим самим, що лежать в основі євроінтеграційного процесу.
ЗВ’ЯЗОК З PRAVO-JUSTICE
Ця суперечність набуває додаткового виміру на тлі розслідування щодо проєктів PRAVO-JUSTICE. За результатами громадського розслідування ГО «Колегія з права та протидії корупції», АПУ входила до кола організацій, які отримували кошти в рамках проєктів PRAVO-JUSTICE з бюджетом €38,6 млн. За іншими журналістськими матеріалами, близько 30 млн євро з цього бюджету було витрачено на «м’які» компоненти — стратегічні сесії, круглі столи та аналітичні матеріали — серед яких Громадська організація “Асоціація правників України” фігурує як один з отримувачів.
Таким чином, одна й та сама організація виступає: (а) партнером Ради Європи у реформі євроінтеграції; (б) отримувачем коштів ЄС у рамках PRAVO-JUSTICE; (в) організацією, чий почесний президент публічно виступає проти тієї самої євроінтеграції.
ТРИ ПИТАННЯ БЕЗ ВІДПОВІДІ
До Ради Європи: чи відомо організаторам заходу про публічну антиєвропейську позицію почесного президента АПУ? Чи проводить Рада Європи перевірку ціннісної сумісності партнерів перед включенням до заходів з реформи євроінтеграції?
До АПУ: як організація, що декларує євроінтеграційний курс і ухвалила відповідну резолюцію, оцінює публічні антиєвропейські висловлювання власного почесного президента? Чи є статус почесного президента суто номінальним?
До Посольства ЄС в Україні: наскільки Делегація ЄС вважає прийнятним партнерство з організацією, в керівній верхівці якої перебуває особа з публічною антиєвропейською позицією, при фінансуванні реформ у рамках євроінтеграційних зобов’язань?
Реформа адвокатури — не технічний процес. Це ціннісний вибір щодо того, яку правничу систему і яку державу будує Україна. Питання про те, хто стоїть за «реформаторами» і чи відповідають їхні цінності задекларованому курсу, — не менш важливе за питання про якість самих реформ.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.