В пресцентрі УНІАН відбулося експертне обговорення на тему запровадження в Україні реєстру агентів впливу на органи державної влади та регулювання діяльності грантових організацій. Учасники дійшли спільного висновку про необхідність системного врегулювання адвокаційної діяльності — однак розійшлися у підходах до його реалізації.
Про це інформує Юридична практика.
Проблема: лобісти під контролем, адвокати — ні
Партнер АО Barristers, голова правління Національної асоціації лобістів України та голова комітету лобіювання Національної асоціації адвокатів України Олексій Шевчук зафіксував ключовий дисбаланс чинного законодавства: професійні лобісти зобов’язані працювати через Реєстр прозорості, тоді як значна частина осіб і організацій, які фактично впливають на рішення органів державної влади, залишаються поза будь-яким правовим регулюванням. Це, на його думку, відкриває можливості для непрозорого використання грантових коштів та здійснення політичного чи інституційного тиску без належної звітності.
Шевчук запропонував законодавчо врегулювати діяльність суб’єктів адвокації, створивши окремий реєстр та механізми публічної звітності. Для підготовки відповідних змін він запропонував сформувати міжкомітетську робочу групу Верховної Ради за участю представників громадянського суспільства.
Застереження: реєстр не повинен стати інструментом тиску
Кандидат юридичних наук, адвокат, член комітету Національної асоціації адвокатів України з питань кримінального права та процесу Кирило Легких закликав до обережності. Він нагадав про негативний досвід окремих держав, де подібні механізми використовувалися як інструмент тиску на громадські організації та активістів.
На його переконання, першочерговим завданням є вироблення чітких законодавчих визначень адвокаційної діяльності, встановлення прозорих критеріїв включення та виключення з реєстру, а також врахування особливостей роботи громадського сектору в умовах воєнного стану. Підтримуючи системне врегулювання, Легких наголосив: нині адвокаційна діяльність здійснюється без єдиних правил і належної підзвітності.
Медійний вимір: хто стоїть за публічними експертами
Адвокат, лобіст, заступник голови комітету НААУ з питань інформаційної політики та взаємодії із засобами масової інформації Дмитро Бузанов акцентував на медійному вимірі проблеми. За його словами, суспільство нерідко не знає, чиї інтереси представляють окремі медійні експерти та хто є кінцевими бенефіціарами їхньої діяльності. Відсутність прозорості щодо осіб, які публічно впливають на державні рішення та формують суспільний порядок денний, створює серйозні ризики — і саме тому створення реєстру агентів впливу є, на його переконання, давно назрілим кроком.
Розмиті межі між адвокацією та лобіюванням
Член етичної ради Національної асоціації лобістів України, доктор соціологічних наук Віктор Щербина звернув увагу на відсутність в Україні єдиного нормативного підходу до визначення адвокації суспільних інтересів. Через це залишаються нечіткими межі між громадською адвокацією та лобіюванням, а також відсутнє розуміння того, хто саме має право представляти суспільний інтерес.
Європейський досвід і національна специфіка
Експерт з євроінтеграції Андрій Левковець зазначив, що запровадження прозорих правил взаємодії між громадським сектором, бізнесом та органами державної влади відповідає європейським підходам до забезпечення відкритості процесу ухвалення рішень. Водночас українська модель має враховувати національні особливості та виклики воєнного часу — забезпечуючи баланс між прозорістю, безпекою та свободою громадської діяльності.
Висновок дискусії
Учасники погодилися: подальший розвиток законодавства має бути спрямований на формування прозорих правил адвокаційної діяльності, чітке розмежування її з лобіюванням та створення ефективних механізмів публічної підзвітності осіб і організацій, які здійснюють вплив на ухвалення державних рішень.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.