Виникнення податкового боргу чи податкової застави не пов’язане з фактом
формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише
формалізує стан, який вже є на підставі закону. Законодавець установив
обов’язковість інформування платника про такий стан і наслідки непогашення
податкового боргу як передумову для виникнення в контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу.
Правомірність вжитих заходів може бути перевірена в межах адміністративного або судового оскарження.
27 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі No 240/9395/20 за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Приватного підприємства «Укрпалетсистем» про стягнення з відповідача в дохід бюджету податкового боргу з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують цього платника, коштом готівки, що належить відповідачу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яким збільшив
платнику грошові зобов’язання з акцизного податку, сформував і направив податкову вимогу. Платник добровільно не сплатив цей податковий борг. Тому контролюючий орган звернувся до суду з позовом про примусове стягнення такого боргу.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін
постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, відмовив у задоволенні позову. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що визнання протиправною та скасування податкової вимоги робить передчасними та необґрунтованими позовні вимоги про стягнення податкового боргу в судовому порядку, оскільки право на таке звернення в податкового органу ще не виникло. Надіслання податкової вимоги має правове значення, а право на стягнення податкового боргу в контролюючого органу виникає через 60 календарних днів з моменту надіслання платнику податкової вимоги. Існування податкової вимоги дає підстави податковому органу звернутися до суду з позовними вимогами до платника про стягнення податкового боргу.
Суди попередніх інстанцій не встановили такі обставини, як наявність узгодженого грошового зобов’язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасувавши оскаржувані судові рішення та направши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
ОЦІНКА СУДУ
Аналіз норм підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 59.3 статті 59, пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України дають підстави для висновку, що за своєю юридичною природою та призначенням податкова
вимога має на меті інформування платника про суму узгодженого грошового
зобов’язання, яке не було сплачено в установлений строк, та непогашеної пені, а також про обов’язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу в установлений пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України строк у вигляді вжиття контролюючим органом примусових заходів з його погашення, встановлених главою 9 Розділу II цього Кодексу.
Виникнення податкового боргу чи податкової застави не пов’язане з фактом
формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише
формалізує стан, який вже існує на підставі закону. Законодавець установив
обов’язковість інформування платника про такий стан і наслідки непогашення
податкового боргу як передумову для виникнення в контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу. Якщо таке право виникло і контролюючий орган розпочав дії з реалізації своєї компетенції щодо вжиття заходів з погашення податкового боргу, то це право не може бути нівельовано, а правомірність вжитих заходів може бути перевірена в межах адміністративного або судового оскарження.
Обставина скасування податкової вимоги, після звернення до суду з позовом, але до моменту ухвалення судового рішення, може мати значення лише для повного, об’єктивного і всебічного розгляду справи, але не може впливати на перевірку дотримання умов, які передують зверненню до суду з позовом. Під час перевірки дотримання контролюючим органом умов, які надають право на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, скасування податкової вимоги у судовому порядку може мати правове значення, якщо така вимога була скасована до моменту звернення податкового органу до суду з відповідним позовом.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року у справі No 240/9395/20 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106988512.