11 грудня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Львівської митниці у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області, Львівської митниці, Львівської районної військової адміністрації, третя особа – Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Суди встановили, що позивач є громадянином Республіки Польща, його автомобіль було вилучено національними органами влади 26 серпня 2021 року.
Постановою районного суду, залишеною без змін постановою апеляційного суду, провадження у справі про притягнення громадянина Республіки Польщі ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 МК України закрито у зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил автомобіль марки Opel Vivaro, та свідоцтво про реєстрацію повернено громадянину Республіки Польщі ОСОБА_6 або уповноваженій ним особі.
У відповідь на адвокатський запит Львівська митниця повідомила, що у зв’язку з введенням в Україні режиму воєнного стану для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану проведено примусове відчуження (вилучення) майна, а саме відчужено належний позивачу транспортний засіб марки Opel Vivaro.
Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного
суду, позов задоволено частково. Рішення судів мотивовано тим, що правовий
статус іноземців, які перебувають на території України під час дії воєнного
стану, не визначається відповідно до Закону України «Про правовий режим
воєнного стану», а тому іноземці, на відміну від громадян України, не несуть
обов’язку щодо примусового відчуження належного їм на праві власності майна
під час дії в Україні правового режиму воєнного стану. Позивач, як іноземний
громадянин, не міг бути суб’єктом виконання військово-транспортного
обов’язку. При оцінці розміру завданої позивачу шкоди суд взяв до уваги надані
позивачем докази ринкової вартості автомобіля, відповідач вимоги, передбачені
Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна
в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», щодо
обов’язку надання звіту про оцінку примусово відчуженого майна не виконав,
надані позивачем докази не спростував.
Верховний Суд частково погодився з висновками судів, зазначивши таке.
Станом на момент примусового відчуження автомобіля позивача на території України діяв (і продовжує діяти) особливий правовий режим, а саме правовий режим воєнного стану, у зв’язку з яким вводяться в дію спеціальні законодавчі норми, що передбачають можливість примусового відчуження майна фізичних та юридичних осіб (без винятків) на підставі Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» в цілях оборони, відсічі агресору, захисту населення.
Станом на момент прийняття рішення про примусове відчуження спірного транспортного засобу, він перебував на території України поза волею його власника та за відсутності правомірного примусу.
Водночас компетенція органів державної влади за загальним правилом не може поширюватися на іноземних громадян, які перебувають поза межами території України, а також на їхнє майно, яке перебуває поза межами України.
Верховний Суд вважав, що суди попередніх інстанцій дійшли загалом правильних висновків щодо відшкодування на користь іноземця вартості майна.
Незгода Львівської митниці, яка у зоні своєї діяльності безпосередньо здійснює митну справу, забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи, з необхідністю відшкодування вартості автомобіля, який підлягає поверненню іноземцю на підставі судового рішення, не є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у частині стягнення такого відшкодування.
Однак вимоги про визнання протиправними та скасування дій та рішень органів державної влади щодо примусового відчуження майна в умовах воєнного стану є неналежним, зокрема неефективним, способом захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах. Належним способом захисту порушеного права позивача є відшкодування вартості майна.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині визнання дій неправомірними, а в частині відшкодування вартості автомобіля, стягнення моральної шкоди, розподілу судових витрат рішення суду першої інстанції, з урахуванням внесених апеляційним судом змін, змінив, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №461/433/23 (провадження № 61-8872св24) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/123734064
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
.