Юридичний супровід IT-діяльності у контексті захисту ІР-прав: адвокат Барбашин

Сергій Барбашин, адвокат, Голова Молодіжного комітету НААУ – «UNBA NextGen», заступник Голови Комітету з інтелектуальної власності НААУ, член виконавчого комітету Європейської асоціації молодих адвокатів (EYBA), провів у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Юридичний супровід IT-діяльності: захист та передача IP прав».

Під час вебінару лектор зупинився на розгляді ключових особливостей захисту торговельних марок, комерційної таємниці, тонкощах захисту IT-продуктів авторським правом та виходу IT-розробників на маркетплейси.

Торговельна марка – це позначення,  за  яким  товари  і  послуги  одних  осіб відрізняються  від  товарів і послуг інших осіб (ст. 1 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»).

Однією з основних функцій торговельної марки є виділення товару або послуги серед інших подібних. Якщо торговельні марки є схожими між собою, вони також не повинні пересікатися настільки, щоб кінцевий споживач не міг їх сплутати. Розрізняльний характер торговельної марки розглядається по відношенню до товарів, у зв’язку з якими вона зареєстрована чи буде зареєстрована в перспективі.

Серед критеріїв, що дозволяють порівняти схожість знаків виділяють:

  1. Перше зорове сприйняття;
  2. Фонетична схожість;
  3. Графічна схожість;
  4. Семантична схожість.

Після обрання конкретної назви наступним кроком є визначення сфер діяльності, у яких встановлювати монополію або охорону на цю назву, на цей продукт, що здійснюється за допомогою Міжнародної класифікації товарів і послуг. Міжнародний класифікатор товарів та послуг наразі налічує 45 класів: 34 класи товарів та 11 класів послуг.

Назва класу визначає загальну сферу, до якої може відноситися той чи інший товар або послуга, проте у самій назві, як правило, цей товар або послуга не вказується, тому для правильної класифікації слід використовувати перелік товарів/послуг, включений у конкретний клас. До реєстрації ТМ клас можна змінювати і доповнювати відповідно до сфер діяльності клієнта.

Після обрання ТМ і сфери діяльності слід провести пошук, аби зрозуміти чи унікальною є ваша ТМ, чи можна її захистити, та які ризики можуть виникнути при реєстрації. Пошук можна здійснити за допомогою:

  • GOOGLE («client’s love»);
  • пошук Укрпатенту;
  • відкритих БД Укрпатенту;
  • WIPO Global Brand Database;
  • EUIPO TMView.

Докази на користь реєстрації:

  • використання позначення заявником;
  • відмінності позначень;
  • не сприймаються як схожі в цілому.

Рішення:

  • реєстрація позначення відносно скороченого переліку товарів і послуг.

Докази на користь реєстрації:

  • використання позначення заявником;
  • відмінності позначень;
  • набуття розрізняльної здатності.

Рішення:

  • реєстрація позначення відносно скороченого переліку товарів і послуг.

Торговельна марка має територіальний принцип дії, тобто охороняється на тій території, на якій її зареєстровано, тому слід завчасно визначитися з країнами реєстрації ТМ.

При реєстрації бренду слід враховувати:

  • країну реєстрації бізнесу;
  • працівників та підрядників;
  • основні ринки капіталів;
  • потенційні ринки та конкурентів.

Зареєструвати ТМ в іншій країні можна за міжнародною, національною процедурою конкретної країни або регіональною процедурою, наприклад йдеться про реєстрацію в ЄС.

Комерційна таємницяє об’єктом інтелектуальної власності. Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визнала інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором. Об’єктом у вигляді комерційної таємниці, як правило, є певні IT-рішення, коди, що перебувають у стадії обробки. Якщо йдеться про комерційну таємницю, ноу-хау та інші об’єкти схожі до них, у даному випадку така інформація не розкривається. У разі, якщо працівники, контрактори мають до неї доступ, з ними мають підписуватися Договори про нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації (NDA).

Структура такого договору має включати:

  • Предмет договору;
  • Перелік конкретних об’єктів, що визнаються комерційною таємницею чи конфіденційною інформацією саме для цього бізнесу;
  • Перелік загальних об’єктів (плани, інформація про працівників, товари, історія перемовин);
  • Застереження (наприклад, якщо за певних обставин ця комерційна інформація перестає бути комерційною, її слід вважати конфіденційною та такою, що не підлягає розголошенню третім особам).

Авторським правом захищаються, зокрема, комп’ютерні програми, ігри (мобільні, комп’ютерні, онлайн тощо); графічні зображення, бази даних, дизайн, вебсайти, анімація тощо.

Складовими авторського права є:

  • автор;
  • твір;
  • майнові & немайнові права.

Захист продукту відбувається шляхом його:

  • реєстрації;
  • фіксації.

Підписуючи контракт, ви маєте розуміти, кому належатимуть права на результат робіт, чи отримуватимете ви будь-які винагороди надалі від реалізації об’єктів замовником, чи можете ви використовувати створені об’єкти надалі.

Передача IP прав може здійснюватися шляхом укладення Договору про розробку та передачу IP, що має включати такі складові:

  1. Умови:
  • розробка IP об’єктів та передача виключних майнових прав;
  • Чітко визначено, які саме ІР права передаються;
  • Строк та територія дії ІР прав.

Гарантії:

  • оригінальність, не передавати розроблені об’єкти третіми особами, передати IP об’єкти та виключні майнові права на них;
  1. Відповідальність;
  2. інші ключові умови.

Для передачі прав інтелектуальної власності бажано підписувати акти приймання-передачі. В акті приймання-передачі об’єктів інтелектуальної власності важливо відобразити спосіб передання, місце, де перебувають передані об’єкти і зафіксувати, які саме права та об’єкти передаються. Не буде зайвим у певний період (раз на місяць, квартал, рік, під час завершення проєкту) підписувати окремий акт з ідентифікацією періоду роботи та результату.

Ключовою задачею більшості IT-продуктів є вихід на маркетплейси, аби споживачі могли ними користуватися, завантажувати, оплачувати продукти, підписки тощо. Проте продукту не завжди просто потрапити на маркетплейс. Основними причинами для відмови є:

  1. Технічні (численні помилки, поганий інтерфейс, дублювання програм, порушена функціональність);
  2. Юридичні (заборонений контент, порушення інтелектуальної власності, правила виставлення рахунків, проблеми безпеки та конфіденційності).

Розробник додатку автоматично погоджується під час публікації застосунків (ігри, програмні продукти тощо) на платформах App Store і Google Play дотримуватися умов роботи з ними.

Перед тим, як завантажити додаток до маркетплейсу, необхідно підготувати Угоду про захист конфіденційної інформації та захист даних. Угоди, по яким можна готувати правила, політики конфіденційності:

  • Apple Developer – Program License Agreement;
  • Google Play Software – Distribution Agreement.

Інші Угоди:

  • Paid Applications Agreement;
  • Apple Developer Enterprise Program;
  • User Privacy and Data Use;
  • Apps & Games content ratings on Google Play;
  • Guidelines тощо.