Державне бюро розслідувань за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону повідомило про підозру керівнику одного з підрозділів забезпечення Служби безпеки України, який відповідав за облаштування та функціонування складу артилерійських боєприпасів у селищі Мила Бучанського району Київської області.
За версією слідства, після удару російських безпілотників 28 серпня 2026 року на складі, розташованому менш ніж за 100 метрів від житлової забудови, сталася детонація, внаслідок якої загинули 35 людей, ще одна особа вважається зниклою безвісти, постраждали щонайменше 21 людина, пошкоджено 191 приватний і 14 багатоквартирних будинків та інші об’єкти. Печерський районний суд Києва вже застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави; розмір застави в оприлюднених джерелах не названо.
Обставини справи
За даними слідства, підрозділ забезпечення СБУ використовував частину приміщень колишнього овочесховища в селищі Мила для зберігання озброєння та артилерійських боєприпасів. Об’єкт з моменту початку його використання для цієї мети не мав необхідного паспорта об’єкта зберігання боєприпасів, не відповідав установленим вимогам до таких споруд і не був належним чином погоджений. Слідство також установило, що не дотримувалися вимоги щодо максимально допустимої кількості боєприпасів на об’єкті та їхнього розосередження — заходу, покликаного зменшити ризик одночасної детонації всього обсягу зберігання в разі влучання.
За наявними відомостями, роботи з ліквідації цього складу розпочали ще після іншої резонансної події з боєприпасами у Вишневому, однак станом на 28 серпня 2026 року їх не завершили.
28 серпня 2026 року близько 20:10 унаслідок атаки російських безпілотників на складські приміщення відбулася детонація боєприпасів. Слідство перевіряє також дії інших осіб, причетних до організації зберігання та забезпечення протиповітряного захисту об’єкта, і призначило судові вибухотехнічну та пожежно-технічну експертизи. Посадовцю повідомлено про підозру за частиною четвертою статті 426 Кримінального кодексу України — умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона мала виконати за службовими обов’язками в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки; санкція цієї частини передбачає позбавлення волі на строк до десяти років. 10 вересня 2026 року Печерський районний суд Києва обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави.
Наведені обставини є версією досудового слідства, викладеною в повідомленні про підозру; вина підозрюваного встановлюється виключно вироком суду, що набрав законної сили.
Правова кваліфікація
Стаття 426 Кримінального кодексу України розташована в розділі XIX Особливої частини — серед військових кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби, — і в цьому полягає її відмінність від суміжного складу службової недбалості за статтею 367 Кримінального кодексу України: суб’єктом статті 426 є саме військова службова особа, а діяння оцінюється через призму обов’язків, покладених на неї службовим становищем в умовах особливого — військового — правового режиму. Частина четверта цієї статті передбачає кваліфікуючу ознаку у вигляді тяжких наслідків бездіяльності, до яких за усталеним підходом кримінально-правової доктрини щодо злочинів із бездіяльністю як формою об’єктивної сторони відносять, зокрема, загибель людей: бездіяльність сама по собі не породжує причиново-наслідкового зв’язку з відповідним результатом, однак службова особа, яка була зобов’язана й мала можливість діяти для відвернення небезпеки, не перериває розвиток причинового зв’язку, розпочатого іншою подією, — у цьому випадку версія слідства виходить із того, що саме неусунення небезпечного розміщення й зберігання боєприпасів створило умову, за якої зовнішній вплив (ракетно-безпілотний удар) призвів до масової загибелі цивільного населення.
Значення справи
Справа виходить за межі типової кваліфікації службової недбалості: йдеться про кримінальну відповідальність посадовця спецслужби за організацію зберігання військових боєприпасів у порядку, що, за версією слідства, створив умови для масової загибелі цивільного населення внаслідок ворожого удару. Обраний судом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави відповідає загальному підходу до справ цієї категорії тяжкості в умовах воєнного стану — коли ризик неправомірного впливу на слідство чи ухилення оцінюється з урахуванням посади підозрюваного та резонансності події.
Остаточна юридична оцінка обставин розміщення складу, дотримання вимог протиповітряного захисту та дій інших причетних осіб залежатиме від результатів призначених судових експертиз і подальшого судового розгляду.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Особливий режим досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного стану: адвокат Завтур — процесуальні особливості застосування й продовження тримання під вартою саме в умовах воєнного стану, застосовні і до цієї справи.
- Кримінальна відповідальність за службову недбалість за КК України – Олександр Марін — доктринальний розбір причинового зв’язку між бездіяльністю посадової особи і суспільно небезпечними наслідками, який лежить в основі кваліфікації і за статтею 426 Кримінального кодексу України.
- Затримання в умовах воєнного стану: адвокат Кудрявцев — процесуальні гарантії затриманої особи та особливості обрання запобіжного заходу в умовах воєнного стану.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.