Особливий режим досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного стану: адвокат Завтур

У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся вебінар на тему: “Особливий режим досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного стану”.

Лектором виступив Віктор Завтур – к.ю.н., адвокат, доцент кафедри кримінального процесу, детективної та оперативно-розшукової діяльності Національного університету «Одеська юридична академія».

Лектор охарактеризував особливий режим досудового розслідування та судового розгляду в умовах воєнного стану, розповів про внесення відомостей до ЄРДР, фіксування процесуальних дій та рішень, якими є повноваження слідчого судді та керівника органу прокуратури, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку.

Загальна характеристика особливого режиму досудового розслідування, судового розгляду умовах воєнного стану

З початком повномасштабної збройної агресії рф було внесено зміни та доповнення до КПК України. Найбільші пакети змін були із Законами України від 3 березня 2022 року і 14 квітня 2022 року, які набули чинності 1 травня.

Вони значно трансформували розділ 9-1 та інші норми КПК України. Тому, основні тенденції, на сьогоднішній день, змін в КПК України і доповнень, це, по-перше, обмеження кримінально-процесуальних гарантій і суттєвий дисбаланс з ухилом на забезпечення публічного інтересу.

Дві основні умови застосування особливого порядку – це оголошення воєнного стану і те, що місце проведення досудового розслідування кримінального провадження, визначене відповідно до ст. 218 КПК України, відноситься до місцевості, на якій оголошено воєнний стан, а натепер він оголошений на всій території України.

З 1 травня, розділ 9-1 стосується тільки воєнного стану. Повинен бути оголошений встановленим Законом Порядку.

Внесення відомостей до ЄРДР

Загальна норма – ст. 214 КПК України передбачає, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Що передбачає спеціальна норма, яка міститься ст. 615 КПК України: 

Якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань – рішення про початок досудового розслідування приймає дізнавач, слідчий, прокурор, про що виноситься відповідна постанова, яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 цього Кодексу. У невідкладних випадках до винесення дізнавачем, слідчим, прокурором постанови про початок досудового розслідування може бути проведений огляд місця події (постанова приймається невідкладно після завершення огляду).

Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вносяться до нього за першої можливості

Фіксування процесуальних дій та рішень

В умовах воєнного стану є певні особливості. Спеціальна норма передбачає, що процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. 

Пріоритет завжди має надаватися подвійному фіксуванню: документ та технічні засоби.

Також законодавство передбачає складання процесуальних документів про хід і результати проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складанням відповідного протоколу не пізніше сімдесяти двох годин з моменту завершення таких слідчих (розшукових) дій чи відповідних процесуальних дій.

При проведенні обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, відповідні слідчі (розшукові) дії проводяться без залучення понятих. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису

Повноваження слідчого судді та керівника органу прокуратури

Об’єктивна неможливість є питанням фактів та встановлюється у кожному конкретному провадженні з урахуванням воєнних дій.

Пункт 9 статті 3 КПК визначає, хто може бути керівником органу прокуратури – Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень (п. 9 ст. 3 КПК України).

У випадках, коли немає підстав для здійснення зазначених повноважень прокурором, він може звертатися до суду за місцем проведення слідчих (розшукових) дій. 

Також, у разі здійснення кримінального провадження щодо статей КК України, не внесених до переліку, передбаченого ст. 615 КПК України, прокурору доцільно змінити територіальну підслідність кримінального провадження і передати його в інший район, область, де функціонує суд. 

За відсутності можливості завірення судового рішення печаткою та/або накладення штрихкоду прийняття слідчим суддею такого рішення підтверджується фактом внесення його до Єдиного державного реєстру судових рішень (із цього приводу необхідно також інформувати відповідним листом пенітенціарну службу для подальшого інформування нею адміністрацій слідчих ізоляторів та інших місць утримань осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою).

Перелік повноважень слідчого судді, які можуть бути делеговані керівнику органу прокуратури в умовах воєнного стану має стійку тенденцію до розширення. Зокрема, в межах останніх змін та доповнень до КПК України було додано ст. 206 КПК України – загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини та проведення допиту, впізнання в режимі відеоконференції.

Також можуть бути делеговані повноваження слідчого судді керівнику органу прокуратури щодо обрання запобіжних заходів:

  • обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152-156-1, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 255-255-2, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України
  • у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів. 

Закон від 14 квітня 2022 року передбачив “відстрочку” виконання повноважень.

Це означає, що у разі, якщо відсутня об’єктивна можливість виконання процесуальних дій у строки, визначені статтями 220, 221, 304, 306, 308, 376, 395, 426 КПК України, процесуальні дії можуть бути проведені невідкладно за наявності можливості, але не пізніше ніж через 15 днів після припинення чи скасування воєнного стану.

Затримання

Наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 КПК, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, – уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури затримати таку особу. 

Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 КПК України.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором і може продовжуватись неодноразово. 

Частина 5 статті 615 КПК України передбачає, що у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці. 

Частина 6 статті 615 КПК України передбачає, що у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.

Суддя ВАКС Віри Михайленко зазначає, що при вирішенні питання про можливість розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу без участі сторін, слідчий суддя (суд) має узгодити цінності різного порядку – обов’язкове і оперативне здійснення судового контролю у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану з забезпеченням безпеки людей – учасників цього кримінального провадження.  Узгодження слідчим суддею (судом) таких цінностей в світлі актуальних умов може відбуватися двома шляхами:

  • проведення судового засідання в режимі відеоконференції (за наявності технічної можливості)
  • вирішення окремих питань за відсутності сторін кримінального провадження, особливо в тих випадках, якщо учасники не заперечують проти цього.