Застосування процесуальних строків в умовах воєнного стану: адвокат Олександр Ситников

Яким чином застосовуються процесуальні строки в умовах воєнного стану розповів під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Олександр Ситников, директор Центру «Доступне правосуддя», суддя ВАСУ у відставці, викладач НШСУ, адвокат, кандидат юридичних наук.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах – на цьому наголосив Касаційний адміністративний суд у справі № 320/10756/21 від 13 вересня 2022 року. Верховний Суд зазначає, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов’язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Строки в адміністративного судочинстві можуть бути класифіковані за такими критеріями:

  1. За суб’єктним складом: строки для учасників справи та строки для суду;
  2. За способом визначення: строки, визначені законом та строки, визначені судом;
  3. Залежно від можливості/неможливості поновлення: строки, що підлягають поновленню (відносні) та строки, що не підлягають поновленню (відсічні);
  4. За функціональним призначенням: загальні строки та спеціальні (скорочені, продовжені, договірні) строки.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа немає, то строк закінчується в останній день цього місяця. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов’язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Алгоритм дій суду у разі пропуску строку, згідно зі статтею 123 КАСУ, включає:

  • залишення позову без руху;
  • повернення позовної заяви;
  • залишення позовної заяви без розгляду.

Суд не констатує в рішенні порушення прав, свобод та інтересів особи. Мета встановлення строку – це насамперед правова визначеність щодо правомірності акту держави, усталеність виниклих правовідносин.

Після усунення підстав, з яких позов було повернуто або залишено без розгляду, особа має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (при цьому необхідно враховувати строки звернення до суду).

Стосовно пропуску процесуальних строків лектор з посиланням на судову практику зазначив, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об’єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій (Постанова КАС ВС від 9 листопада 2020 року у справі № 420/1813/19).

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб’єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.

Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв’язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб’єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов’язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (Постанова ВП ВС від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/1).

Відповідно до критеріїв оцінки причин пропуску строків слід віднести:

  1. Добросовісність заявника:

• яка була поведінка суб’єкта звернення протягом цього строку (пасивність чи активний захист);

• які дії він вчиняв, і чи пов’язані вони з готуванням до звернення до суду тощо;

  1. Тривалість пропуску строку, який пропущений з моменту, коли дізнався про порушення;
  2. Характер порушеного права та наслідки (істотність) цього порушення (зокрема, для третіх осіб);
  3. Істотність перешкоди для вчасного звернення до суду;
  4. Виконання рішення та невідворотність наслідків цього виконання;
  5. Можливість відновлення складу учасників.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.