Громадське розслідування виявило: 95% бюджету проєктів PRAVO-JUSTICE залишаються поза будь-яким державним контролем. А бронежилети й супутникові рації з «реформи суду» потрапили до воєнізованого формування «Циклон».
Упродовж 2017–2026 років Євросоюз спрямував 38 626 000 євро на три фази проєкту PRAVO-JUSTICE — масштабну програму підтримки судової реформи та цифровізації системи правосуддя в Україні. Виконавцем визначено французьку державну компанію Expertise France S.A.S. Національний координатор — Міністерство юстиції України. Проблема в тому, що жоден державний орган не знає, куди витрачені 94,8% цих коштів.
Таким є головний висновок комплексного громадського розслідування, яке ГО «Колегія з права та протидії корупції» проводила з жовтня 2025 по квітень 2026 року. Організація направила офіційні інформаційні запити до понад 25 установ — українських державних органів, інституцій ЄС та українських громадських організацій. Відповіді, які прийшли у відповідь, склали більш промовисту картину, ніж будь-яка витік інформації.
КЛЮЧОВІ ЦИФРИ РОЗСЛІДУВАННЯ
€38,6 млн – сукупний бюджет трьох фаз PRAVO-JUSTICE (2017–2026)
~5,2% – частка бюджету, яка відображена у державному обліку реципієнтів
94,8% – частка коштів поза будь-яким контролем українських органів
€89 665 – тактичне спорядження («Циклон»): бронежилети, шоломи, супутникові рації
11 – редакцій реєстраційних карток. У жодній — фінансових звітів по реципієнтах
«Контроль? Це не до нас»
Коли розслідувачі направили запити до ключових органів фінансового контролю, вони отримали відповіді, які в сукупності утворюють яскраву картину інституційного вакууму.
Державна аудиторська служба України (ДАСУ) прямим листом повідомила: «Здійснення державного фінансового контролю за використанням коштів ЄС в межах проєктів, виконавцем яких визначено Expertise France S.A.S., не належить до повноважень Держаудитслужби». Аудитів проєктів PRAVO-JUSTICE проведено не було, до планів на 2026 рік вони не включені.
Державна казначейська служба підтвердила: кошти проєктів не проходять через державну фінансову систему України, не відображаються в бюджеті і не адмініструються Казначейством.
Державна податкова служба визнала, що централізованого обліку фіскальних пільг (звільнення від ПДВ та ввізного мита) у розрізі конкретних проєктів МТД не ведеться взагалі — ні по PRAVO-JUSTICE, ні по жодному з 503 зареєстрованих проєктів міжнародної технічної допомоги в Україні.
«Контроль за коштами — не наші повноваження». Так відповіли аудитори. «Кошти не проходять через нас», — підтвердило Казначейство. «Обліку пільг не ведемо», — визнала ДПС.
Навіть Міністерство юстиції — національний координатор усіх трьох проєктів — офіційно повідомило, що не володіє інформацією про розподіл коштів за роками та напрямами використання. Верховний Суд, отримуючи допомогу протягом восьми років, жодного разу не подавав звіту про її використання.
Бронежилети для «Реформи судочинства»
Найбільш резонансна знахідка розслідування стосується не фінансових звітів, а конкретного вантажу. У грудні 2022 року Департамент з питань виконання кримінальних покарань (ДКВК) отримав у межах проєкту PRAVO-JUSTICE II (реєстраційна картка №4823-02) партію майна, яку потім передав воєнізованому формуванню «Циклон» — «в цілях оборонного призначення та часткового службового користування».
Що передали «Циклону» за рахунок «реформи юстиції» (грудень 2022 р.):
125 плитоносок UANG 095 · 25 бронежилетів FOX ARMOR NIJ IIIA · 300 бронепластин NIJ IV (25×30 см) · 50 бронепластин NIJ IV (15×20 см) · 150 шоломів FOX ARMOR MICH IIIA · 2 супутникові рації IS-SAT100 · 15 переносних радіостанцій IS-F2100DT
Загальна сума: 2 824 804,71 грн (~89 665 євро)
Акти приймання-передачі підписані представником Expertise France S.A.S. — тобто виконавець знав, куди надходить це майно. Закупівля здійснювалась із застосуванням фіскальних пільг, передбачених статтею 3 Рамкової угоди Україна–ЄС виключно для проєктів реформи юстиції. Офіційна ж мета PRAVO-JUSTICE II — «цифровізація системи юстиції та модернізація інфраструктури судів».
Як улаштована «непрозора машина»
Розслідувачі встановили, що відсутність контролю — не випадковість, а архітектурне рішення. Реципієнти допомоги (суди, прокуратура, судова адміністрація) отримують майно і послуги не на підставі договорів, а на підставі меморандумів про співпрацю з Expertise France. Типовий меморандум:
ЩО Є У МЕМОРАНДУМАХ EXPERTISE FRANCE З РЕЦИПІЄНТАМИ
- Пряме виключення юридичної та матеріальної відповідальності реципієнта
- Відсутність механізмів спільної фінансової звітності
- Відсутність санкцій за неналежне використання майна
- Реципієнт — лише «бенефіціар допомоги», а не сторона договору
Наслідок: реципієнт фактично виведений зі сфери дії законодавства про публічні фінанси, публічні закупівлі та антикорупційний контроль. Держава не може ані перевірити, ані відповідати за те, як витрачаються ці кошти на її ж території.
Що підтвердили самі реципієнти
| ОРГАН | ПІДТВЕРДЖЕНИЙ ОБСЯГ | КЛЮЧОВА ОСОБЛИВІСТЬ |
|---|---|---|
| Міністерство юстиції (координатор) | ~€819 000 | Повідомив, що не знає, як розподіляються кошти |
| Офіс Генерального прокурора | ~€576 000 | 7-місячна прогалина у моніторинговому звіті PJ II |
| Державна судова адміністрація | ~€391 000 | Не знає контрагентів і не має звітів про аудит |
| ДКВК → «Циклон» | ~€89 665 | Тактичне спорядження для воєнізованого формування |
| Конституційний Суд | ~€27 500 | У всіх звітах: «Загальна сума витрат — інформація відсутня» |
| Верховний Суд | Не розкрито | Звітів про використання допомоги не подавав жодного разу |
| ВРП, ВККС, ФДМУ | Не розкрито / не відповіли | Прострочення відповіді або відмова |
Хронологічні аномалії
Розслідування також виявило кілька часових розривів, що мають правове значення:
13-місячна розбіжність у датах завершення PJ I. Залежно від джерела, перша фаза завершилась або 6 грудня 2020-го, або 31 грудня 2021 року. Від цієї дати прямо залежить право на фіскальні пільги.
7-місячна прогалина моніторингу PJ II. Заключний моніторинговий звіт охоплює лише до 31 травня 2023 р., тоді як проєкт офіційно тривав до 31 грудня 2023 р. Саме у цей «сліпий» період могло здійснюватись постачання обладнання.
Одноденний перехід між фазами. PJ II завершився 31 грудня 2023-го, PJ III розпочався 1 січня 2024-го — без документованих звітів про виконання попередньої фази.
«Стіна мовчання» серед партнерів-НКО
Окремим тривожним сигналом стала реакція українських громадських організацій, які публічно позиціонуються як партнери PRAVO-JUSTICE. Запити отримали Transparency International Україна, ZMINA, «Адвокат майбутнього», «Європа без бар’єрів», Лабораторія законодавчих ініціатив. Жодна з них не надала субстантивної відповіді.
Громадська організація “Асоціація правників України” взагалі надіслала формальну юридичну відмову — зі спірним посиланням на непоширення Закону про доступ до публічної інформації. Розслідувачі вважають цю відмову правово оспорюваною.
Що далі?
ГО «Колегія з права та протидії корупції» готує формальну скаргу до OLAF (Європейське бюро з боротьби з шахрайством) з повним пакетом доказів. Паралельно планується інформування Рахункової палати ЄС (ECA) та Генерального директорату ЄК з питань сусідства (DG NEAR), а також переподача скарги до Європейського Омбудсмана через офіційну онлайн-форму.
Серед пріоритетних кроків в Україні — оскарження відмови ДП «НАІС» (100% державного підприємства, підпорядкованого Мін’юсту) у наданні інформації, а також повторний запит до НаУКМА / Києво-Могилянської бізнес-школи, яка могла виступати фінансовим оператором значної частини бюджету.
Довідково*
ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ: ЩО МОЖЕ БУТИ ПОРУШЕНО
Administrative irregularity за Regulation 883/2013 про розслідування OLAF — передача коштів поза задекларованою метою
Принцип цільового використання коштів ЄС — Financial Regulation (EU, Euratom) 2018/1046 та Regulation NDICI 2021/947: кошти мають використовуватись виключно за задекларованими цілями
Зловживання фіскальними пільгами — ст. 3 Рамкової угоди Україна–ЄС: звільнення від мита та ПДВ надається лише для реалізації цілей МТД
Порушення Закону «Про доступ до публічної інформації» — незаконні відмови ДП «НАІС», ДМС та часткові відмови ДПС
PRAVO-JUSTICE — три послідовні проєкти міжнародної технічної допомоги Євросоюзу, спрямовані на підтримку реформи сектору юстиції та цифровізацію судової системи України.
Керівниця проєкту – Оксана Цимбрівська.
Виконавець: Expertise France S.A.S. (Франція) — державна компанія технічного співробітництва.
Донор:Європейський Союз. Національний координатор: Міністерство юстиції України.
би першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.