Участь громадянки України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території за відсутності доказів примусу та за можливості відмови від участі в цих незаконних діях свідчить про її добровільну згоду і підлягає кваліфікації за ч. 5 ст. 111-1 КК
Обставини справи
громадянка України у вересні 2022 року добровільно взяла участь у проведенні незаконного референдуму щодо входження Херсонської області до складу рф. Під час цього обвинувачена вела облік громадян України, які брали участь у проведенні референдуму та надавала бюлетені для голосування.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
суди попередніх інстанцій визнали винуватою і засудили обвинувачену за ч. 5 ст. 111-1 КК.
У касаційній скарзі захисник зазначає, що суд не дав оцінки всім доводам апеляційної скарги, хоча й постановив провести часткове судове слідство, проте усупереч ст. 404 КПК не дослідив усіх доказів.
Позиція ККС: залишено без зміни вирок апеляційного суду.
Обґрунтування позиції ККС
колегія суддів ККС вказала на усталену судову практику, відповідно до якої склад правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК, передбачає широкий діапазон незаконних дій – від зайняття посад, пов’язаних із виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, до участі в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території тощо.
Суд першої інстанції на підставі досліджених у судовому засіданні доказів встановив, що обвинувачена, будучи громадянкою України, добровільно погодилася на участь у проведенні незаконного референдуму, отримавши за це гроші від окупаційної влади. В суді було доведено, що обвинувачена мала вибір та можливість відмовитися від дій, які є кримінально-караними, однак свідомо працевлаштувалася та працювала на осіб, які підтримували окупаційну владу, отримувала заробітну плату в російських рублях, не вчинила жодної дії для запобігання участі у проведенні незаконного референдуму. З аналізу показань допитаних у судовому засіданні свідків був зроблений обґрунтований висновок про відсутність належних доказів примусу обвинуваченої до участі у проведенні незаконного референдуму.
Отже, в суді беззаперечно встановлено, що обвинувачена добровільно, без будь-якого примусу взяла участь у проведенні незаконного референдуму, за виконану роботу отримала грошові кошти від окупаційної влади, мала можливість відмовитися від протиправних дій, але цього не зробила, про факти застосування будь-якого насильства, тиску, примусу після звільнення території від окупації не повідомляла, тілесних ушкоджень, пригніченого стану свідки в неї не бачили, у зв’язку із чим суди чітко зазначили, що вона мала фізичну можливість не здійснювати протиправні дії, але використала ці події у своїх цілях.
Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 07.05.2026 у справі № 766/8881/23 (провадження № 51-661км26) https://reyestr.court.gov.ua/Review/136428065
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.