Адвокат Олександр Кудрявцев на платформі Вищої школи адвокатури НААУ провів вебінар на тему: «Затримання в умовах воєнного стану».
Види затримання:
- за ухвалою слідчого судді (ст. 191 КПК);
- без ухвали слідчого судді (ст. 208 КПК).
За ч. 1 ст. 188 КПК прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Результатом розгляду клопотання буде ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу, яка не підлягає оскарженню (ч. 5 ст. 190 КПК).
За ч. 1 ст. 191 КПК затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
На думку лектора, адвокат не може вплинути на процедуру винесення таких ухвал і у зв’язку з воєнним станом процедура їх винесення не змінилась.
Затримання без ухвали слідчого судді
За ч. 1 ст. 208 КПК уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого
- судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
- якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
- якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
- якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
- якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.
Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати 72 годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу (ч. 1 ст. 211 КПК).
Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 60 годин з моменту затримання повинна бути доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
Однак в умовах воєнного стану ці норми зазнали наступних змін:
Абз. 2, 3 п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК: строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати 216 годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.
Затримана без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури особа під час дії воєнного стану не пізніше 216 годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою (ст. 29 Конституції України).
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції (ст. 64).
На думку лектора, право особи бути звільненою через 72 години не може обмежуватись, а подальше тримання під вартою суперечить Конституції України.
Права затриманого відповідно до ч. 4 ст. 208 КПК:
- право мати захисника,
- отримувати медичну допомогу,
- давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього,
- негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень ст. 213 КПК,
- вимагати перевірку обґрунтованості затримання,
- інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Протокол затримання має містити в собі (ч. 5 ст. 208 КПК):
- відомості, передбачені ст. 104 КПК,
- місце, дату і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень ст. 209 КПК,
- підстави затримання;
- результати особистого обшуку;
- клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили;
- повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого.
За ч. 1 ст. 210 КПК уповноважена службова особа зобов’язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.
Про затримання уповноважена службова особа повинна негайно повідомити:
- близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором затриманого (ч. 1 ст. 213 КПК);
- батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування – якщо затримали неповнолітнього (ч. 2 ст. 213 КПК);
- СБУ – якщо затримали розвідника, Мін’юст – якщо затримали державного виконавця, Мін’юст та Раду приватних виконавців України – якщо затримали приватного виконавця (ч. 3 ст. 213 КПК);
- Регіональний центр з надання БВПД (ч. 4 ст. 213 КПК).
За ч. 1 ст. 209 КПК особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Лектор наголошує на тому що є:
- фактичне затримання
- процесуальне затримання
У випадку відсутності в протоколі часу затримання або його невірного встановлення Олександр Кудрявцев радить як встановити дійсний момент затримання:
- зі слів свого підзахисного.
- рапорт оперативних працівників.
- адвокатський запит до управління поліції.
Відповідно до п. 6.6.2. Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС України від 28.04.2009 № 181 при розгляді обставин щодо правопорушника черговий, зокрема, зобов’язаний зареєструвати доставлену особу в журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених (додаток 14), обов’язково вказавши дату й точний час доставлення.
Встановлений реальний час затримання, на думку лектора, теж є захисним ресурсом, який адвокат повинен використовувати.
Випадки застосування захисником ст. 206 КПК:
- Випадок 1: коли затриманому не вручають повідомлення про підозру протягом 24 годин (72 годин) і при цьому продовжують утримувати у відділку поліції.
- Випадок 2: коли слідчі не встигають подати клопотання про тримання під варту так, щоб протягом 60 годин (216 годин) затриманий представ перед слідчим суддею.
- Випадок 3: коли особу затримують з нанесенням тілесних ушкоджень.
- Випадок 4: коли строк тримання під вартою закінчився, а заарештованого не звільняють.
- Випадок 5: коли строк затримання особи без ухвали слідчого судді за Конституцією становить 72 години (ст. 29), а за КПК – 216 годин (ст. 615).
Затримання поділяється на:
- адміністративне – це затримання за вчинення адміністративного правопорушення, регламентується Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
- кримінально-процесуальне – це затримання за вчинення злочину, регламентується Кримінальним процесуальним кодексом України (КПК).
Іноді адмінзатримання штучно використовують для здобуття доказів в кримінальному провадженні.
Як адміністративне затримання переростає у кримінальне?
За ч. 1 ст. 263 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години.
В необхідних випадках для встановлення особи, з’ясування обставин правопорушення, медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження особу може бути затримано до трьох діб.
Це стосується осіб, які порушили правилу перетину державного кордону та правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин (ч.ч. 2, 3 ст. 263 КУпАП).
“Надумані” підстави для адмінзатримання:
- злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (ст.185 КУпАП);
- дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП);
- розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п’яному вигляді (ст. 178 КУпАП);
Найяскравіше «штучність» адмінзатримання проявляється щодо осіб, підозрюваних у незаконному обігу наркотичних засобів. Для подальшого кримінального переслідування таких осіб спочатку затримують за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ст. 44 КУпАП.