Хто представляє інтереси дитини при вирішенні сімейного спору? Як забезпечити реалізацію неповнолітнім права на професійну правничу допомогу та доступ до правосуддя?

Адже у дитини, яка може мати конфлікт із батьками чи іншими законними представниками, існують проблеми з безперешкодним зверненням до адвоката, суду чи іншого органу за захистом прав, залежно від вікового цензу, рівня обізнаності та інших факторів.

На ці аспекти забезпечення прав дитини у цивільних провадженнях звернула увагу голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко під час установчого засідання робочої групи з питань забезпечення прав дитини у цивільних провадженнях при Міжвідомчій координаційній раді з питань правосуддя щодо неповнолітніх.

Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.

«Сьогодні важливо бачити дитину як самостійного суб’єкта звернення за професійною правничою допомогою, законодавчо закріпити визначеність її процесуального статусу у цивільних провадженнях, – наголосила голова профільного Комітету НААУ. – Сімейні спори за участі дітей чи стосовно їх інтересів є складною категорією справ, адже врегулювання спірних питань між батьками та іншими особами, безумовно, впливає на долю дитини. Результат будь-якого адміністративного чи судового провадження має бути спрямований на захист прав дитини та забезпечення її найкращих інтересів, приділяючи належну увагу поглядам і думці дитини відповідно до віку і зрілості».

Під час заходу члени робочої групи обговорили попередні результати дослідження питань забезпечення прав дитини у цивільних провадженнях, зокрема під час розгляду справ, які стосуються права дитини на сім’ю.

Також учасники в малих групах опрацьовували рекомендації за результатами дослідження за такими чотирма напрямами:

  • пріоритетність розгляду справ, що стосуються права дитини на сім’ю, та актуальність запровадження сімейної спеціалізації суддів;
  • з’ясування та врахування думки дитини у цивільних провадженнях;
  • залучення та роль психолога у цивільних провадженнях;
  • роль адвоката та органів опіки та піклування під час розгляду судом цивільних спорів, які стосуються права дитини на сім’ю.  

В обговоренні було відзначено роль адвоката дитини, етичні аспекти взаємодії з неповнолітнім клієнтом і його законним представником, а також представлені увазі учасників зустрічі методичні рекомендації «Найкращі інтереси дитини у цивільному провадженні», напрацьовані членами Комітету НААУ з питань сімейного права.

Участь у заході взяли представники Мінюсту, Мінсоцполітики, Національної сервісної служби, Координаційного центру розвитку сімейного виховання та догляду дітей, Верховного Суду, Ради суддів України, Національної школи суддів України, Державної судової адміністрації, Координаційного центру з надання правової допомоги, а також представники служб у справах дітей, міжнародних і громадських організацій.

Заступник міністра юстиції, голова МКР Олександр Банчук відзначив важливість напрацювань і рекомендацій робочої групи, бо якщо брати юрисдикцію справ за участю дітей, то сьогодні судами розглядається значно більше цивільних проваджень, ніж кримінальних.

Нагадаємо, Міжвідомчу координаційну раду з питань правосуддя щодо неповнолітніх було утворено постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 357.

МКР є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, який є міжінституційною платформою для системного обговорення та вирішення питань розвитку правосуддя щодо неповнолітніх, прийняття узгоджених рішень, що відповідають інтересам дитини.

Свої цілі та завдання Рада реалізує через залучення експертів, експертних груп і створення робочих груп, залучаючи до роботи таких груп представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також незалежних експертів, представників громадськості та засобів масової інформації.

У серпні цього року за зверненням МКР Ларису Гретченко делеговано до діяльності робочої групи з розвитку спроможності та підвищення обізнаності суддів та інших фахівців у сфері правосуддя щодо пріоритетності усиновлення, розвитку сімейних форм виховання, ролі суддів у забезпеченні права дитини на сім’ю, ефективних способів з’ясування та врахування думки дитини та дотичних питань.

Завданнями цієї робочої групи визначено розроблення механізмів залученості дитини під час розгляду цивільних справ; напрацювання методичних рекомендацій щодо заслуховування думки дітей для всіх учасників цивільних проваджень за участі неповнолітніх, у тому числі для працівників органів піклування і опіки; розроблення концепції запровадження сімейної спеціалізації суддів.