Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
місцевий суд визнав винуватими і засудив обвинувачену за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 368 КК та обвинуваченого за ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368 КК.
Апеляційний суд скасував цей вирок, а кримінальне провадження закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку із невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості осіб в суді і вичерпанням можливості їх отримати. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оперуповноважений, який є чоловіком заявника та свідка, не мав права брати участь у цьому кримінальному
провадженні при проведенні слідчих (розшукових) дій та НСРД, оскільки на оперативних працівників поширюються не тільки права, а й обов’язки та обмеження, передбачені нормами КПК, зокрема і обмеження, передбачені ст. 77 цього Кодексу, а відтак ці обставини свідчать про істотне порушення вимог КПК під час досудового розслідування, що тягне за собою визнання документів, складених оперуповноваженим, у тому числі протоколів НСРД, недопустимими
доказами.
У касаційній скарзі прокурор стверджував, що апеляційний суд безпідставно визнав здійснення ряду слідчо-оперативних дій оперуповноваженим, який перебувала у родинних стосунках із заявницею (свідком), обставиною, яка свідчить про недопустимість доказів, як отриманих з порушенням вимог КПК.
Позиція ККС
скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС: ККС не погоджується з таким беззастережним
висновком апеляційного суду, оскільки положення ст. 77 цього Кодексу прямо не
поширюються на оперативних працівників. Колегія суддів ККС не виключає, що за певних обставин участь у розслідуванні оперативного працівника, який є
родичем або близькою особою іншого учасника процесу може поставити під сумнів об’єктивність розслідування. Однак ККС не вбачає таких підстав в обставинах цього провадження.
Під час провадження оперуповноваженим було вручено повістки, надані зразки спеціальної хімічної речовини, якою були помічені грошові кошти в сумі 142 тис. грн, проведено огляд мобільного телефону, вилученого у підозрюваного, а також складено протокол за результатами здійснення НСРД від 09.09.2016 та протокол про результати проведення дослідчих (розшукових) дій – контроль за вчиненням злочину від 09.09.2016. Всі ці дії оперуповноваженого носили технічний характер і не спрямовували розслідування справи. Правильність складених ним протоколів сторона захисту мала можливість перевірити.
ККС вважає, що участь під час досудового розслідування цього кримінального провадження чоловіка заявника та свідка, який є оперуповноваженим та проводив слідчі (розшукові) дії і брав участь при проведенні НСРД, не свідчить про порушення вимог КПК, у тому числі не слугує підставою для визнання документів, складених оперуповноваженим недопустимими доказами.
Колегія суддів ККС не виключає, що за певних обставин участь у розслідуванні оперативного працівника, який є родичем або близькою особою іншого учасника процесу може поставити під сумнів об’єктивність розслідування. Однак Суд не вбачає таких підстав в обставинах цього провадження.
Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 27.03.2025 у справі №758/13354/16-к (провадження № 51-5086км19) https://reyestr.court.gov.ua/Review/126502980
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.