Особи, які навчалися за державним замовленням у закладах, що готують поліцейських, і пішли зі служби достроково, мають відшкодувати державі грошове забезпечення за весь час навчання.
Конституційний Суд визнав таку вимогу такою, що не суперечить Конституції. Для колишніх курсантів і поліцейських, з яких МВС стягує ці кошти, рішення закриває головний конституційний аргумент захисту. Водночас воно окреслює винятки, на які варто зважати в кожному спорі.
Що вирішив Суд
Велика палата Конституційного Суду України 29 вересня 2026 року ухвалила Рішення № 5-р/2026 за конституційним поданням Верховного Суду.
Суддя-доповідач — Ольга Совгиря.
Верховний Суд просив перевірити абзац другий пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261. Ідеться про ту частину, яка зараховує до витрат на утримання грошове забезпечення. Порядок вимагає відшкодовувати витрати на «грошове, продовольче, речове, медичне забезпечення».
Суд визнав, що вимога відшкодувати грошове забезпечення в повному розмірі за весь період фактичного навчання є домірним втручанням у право власності і не суперечить Конституції України.
Кого це стосується
Обов’язок відшкодування встановлює частина четверта статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII. Він поширюється на дві групи осіб:
- тих, хто навчався за державним замовленням і достроково розірвав контракт про здобуття освіти;
- поліцейських, звільнених зі служби протягом трьох років після закінчення такого закладу.
Відшкодування не вимагається, якщо особу звільнено зі служби на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону — за станом здоров’я за рішенням медичної комісії про непридатність до служби, або пункту 4 — у зв’язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів.
Ще один виняток Суд згадав окремо. Курсантів і слухачів можуть направляти у службові відрядження, зокрема для охорони громадського порядку. Після змін, унесених до Порядку постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 750, за період залучення до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку під час воєнного стану витрати не відшкодовуються (пункт 4 Порядку).
Чому Суд не побачив порушення
Суд виходив з того, що грошове забезпечення курсанта — не заробітна плата, а винагорода за навчання. Курсант не виконує повноважень поліції, а лише набуває навичок, потрібних для служби. Тому повернення цих коштів не є позбавленням оплати за виконану роботу.
Мету вимоги Суд визнав легітимною: держава повертає бюджетні кошти, які спрямувала на підготовку поліцейських, і зберігає сенс державного замовлення на таку підготовку. За висновком Суду, повне відшкодування за весь фактичний строк навчання не є надмірним тягарем для особи.
Що це означає для оскаржень
Оскільки положення визнано конституційним, у спорах про стягнення витрат аргумент про неконституційність включення грошового забезпечення до суми відшкодування більше не спрацює. Для захисту залишаються питання, які Суд не розглядав: чи підпадає звільнення під винятки, передбачені пунктами 2 і 4 частини першої статті 77 Закону, чи правильно визначено період фактичного навчання і чи виключено з розрахунку періоди залучення курсанта до охорони публічної безпеки під час воєнного стану.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Конституційний суд України ухвалив рішення, яким визнав неконституційною санкцію ч. 1. ст. 483 Митного кодексу України — протилежний результат: КСУ визнав неконституційною фіксовану майнову санкцію, яка, за доводами скаржників, унеможливлювала індивідуалізацію відповідальності.
- Обмежувати права людей під час епідемій може лише парламент: КСУ визнав неконституційною норму, яка давала уряду таку змогу — рішення Великої палати КСУ того ж дня про межі, у яких Кабмін може регулювати права осіб.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.