Кабінет Міністрів більше не може самостійно встановлювати нові обмеження прав людей і бізнесу під час карантину. Конституційний Суд визнав неконституційною норму, яка давала уряду таку змогу, зокрема під час пандемії COVID-19. Відтепер підстави, мету, обсяг і спосіб таких обмежень має визначати закон, ухвалений Верховною Радою.
Що вирішив Суд
Велика палата Конституційного Суду України 29 вересня 2026 року ухвалила Рішення № 4-р/2026 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Суддя-доповідач — Віктор Городовенко.
Неконституційним визнано припис частини четвертої статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-III: «встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб». Суд визнав його неконституційним у тім, що він уможливлює встановлення Кабінетом Міністрів тимчасових обмежень конституційних прав і свобод.
За частиною другою статті 152 Конституції України положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням. Визнаний неконституційним припис втратив чинність 29 вересня 2026 року.
Чому норма суперечить Конституції
Уповноважений з прав людини наголошував, що протиепідемічні заходи під час карантину через COVID-19 у низці випадків були неспівмірними меті й призвели до порушень і обмежень конституційних прав. На його думку, закон не визначав, які саме права і на який строк можуть бути обмежені, тому оспорюваний припис суперечив статтям 8, 49 та 64 Конституції.
Суд погодився з тим, що питання обмеження прав людини належить до виключної компетенції парламенту. Конституція не наділяє жодний орган, крім Верховної Ради, повноваженням визначати права і свободи та встановлювати їх обмеження. Тому, надаючи органам влади дискрецію в цій сфері, парламент зобов’язаний у самому законі чітко визначити правомірну мету обмежень, їх види чи спосіб, умови й обсяг, зокрема тривалість, коло осіб і територію.
Оспорюваний припис цього не робив. Верховна Рада не врегулювала обмеження прав в умовах епідемій законом, а фактично передала це повноваження уряду. Суд окремо застеріг, що відсутність таких параметрів у законі створює ризик зловживань, за якого обмеження прав встановлює орган виконавчої влади, а не законодавець.
Права бізнесу теж захищені
Важливий для бізнесу висновок Суду стосується юридичних осіб. Юридична особа може бути носієм окремих конституційних прав, сумісних з її природою, і водночас є формою, через яку свої права реалізують фізичні особи — її засновники та учасники. Тому втручання держави у права юридичної особи може безпосередньо зачіпати конституційні права пов’язаних з нею людей і має оцінюватися саме з цього погляду.
Суд також визначив, що звуження закріплених у законах прав фізичних і юридичних осіб, які є складниками конституційного права, є обмеженням цього права. Воно допустиме лише з дотриманням вимог Конституції, а не через загальні формулювання на кшталт «обмеження прав фізичних та юридичних осіб».
Що тепер може Кабмін
Механізм карантину рішення не скасовує. Кабінет Міністрів і надалі може регулювати порядок реалізації тимчасових обмежень, але лише тоді, коли їхні підстави, мету, обсяг і спосіб уже визначили Конституція та закони. Повноваження уряду полягає в конкретизації встановлених законом обмежень, а не в запровадженні нових.
Для спорів щодо обмежень, застосованих до ухвалення рішення КСУ, значення має позиція Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 240/19209/21. Суд, дійшовши висновку, що закон суперечить Конституції, не застосовує його, зокрема й до правовідносин, що виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду, і застосовує Конституцію як норму прямої дії.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Суди не мають застосовувати положення законів, які не відповідають Конституції, незалежно від того, чи визнавалися вони КСУ — позиція Верховного Суду про пряму дію Конституції щодо правовідносин, які виникли до рішення КСУ.
- Конституційний Суд України ухвалив рішення за поданням Уповноваженого з прав людини щодо права на відпустки в умовах воєнного стану — попереднє рішення Великої палати КСУ про межі обмеження прав в особливих правових режимах.
- Конституційний суд України ухвалив рішення, яким визнав неконституційною санкцію ч. 1. ст. 483 Митного кодексу України — ще один випадок, коли КСУ визнав непропорційним втручання держави у права осіб.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.