Голова Антикорупційного центру «Межа» Мартина Богуславець у проєкті «Тепер головне» на «Еспресо» 19 серпня 2026 року прокоментувала перебування колишньої заступниці Керівника Офісу Президента Ірини Мудрої в Національному антикорупційному бюро і водночас використала кілька формулювань, які не відповідають точним положенням Кримінального процесуального кодексу України щодо затримання. Богуславець заявила, що «Мудру затримали», а водночас визнала: «якщо ми говоримо про кримінально-процесуальний кодекс, то там немає, наскільки я розумію, офіційної юридичної підстави для затримання, але це не означає, що вона там знаходиться в себе у квартирі вдома», — і назвала строк у 48 годин на обрання запобіжного заходу.
Де саме процесуальні твердження неточні
Кримінальний процесуальний кодекс України не визнає проміжного статусу «не затримана, але й не вільна» — того, який описувала Богуславець. Відповідно до статті 209 Кодексу, «особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою». Тобто якщо особа справді позбавлена можливості вільно залишити приміщення, це юридично є затриманням із моменту фактичного обмеження свободи — незалежно від того, складено вже протокол чи ні, — а не окремим, невизначеним станом «на слідчих діях, але не затримана». Інакше кажучи, твердження про відсутність «офіційної юридичної підстави для затримання» разом з одночасним запереченням того, що особа вільна, описує ситуацію, яку Кодекс або кваліфікує як законне затримання за статтею 208, або як позбавлення свободи без передбачених Кодексом підстав, — проміжної, законодавчо невизначеної категорії між ними немає.
Названий Богуславець строк також не відповідає жодному з передбачених Кодексом. Частина перша статті 211 Кримінального процесуального кодексу України встановлює, що строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання; частина друга цієї статті передбачає, що затримана без ухвали особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. Це узгоджується зі статтею 29 Конституції України, за якою затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. Названі Кодексом і Конституцією строки — 60 і 72 години; 48-годинного строку, про який заявила Богуславець, чинне процесуальне законодавство не передбачає.
Окремо Богуславець в ефірі не розмежувала допит (слідчу дію, участь у якій особа, щодо якої не застосовано запобіжний захід у вигляді затримання, може за загальним правилом припинити) і власне затримання як самостійний процесуальний захід із визначеними Кодексом підставами, моментом початку та граничними строками.
Що фактично сталося з Мудрою
Того самого дня адвокат Адвокат Крикун-Труш спростував інформацію про її затримання, повідомивши, що клієнтці вручено підозру та проведено обшуки за двома адресами. Згодом сама Ірина Мудра публічно заявила: «Одразу спростую неправду, яка вже шириться мережею: мене ніхто не затримував. Я разом з адвокатами спокійно готуюся до судового засідання», — додавши, що надала слідству повне сприяння, і повідомила про подання заяви про звільнення з посади. Отже, за сукупністю відомих на дату публікації заяв — самої Мудрої, адвоката й НАБУ — версія про формальне затримання в розумінні статті 208 Кримінального процесуального кодексу України не підтвердилася; йшлося про вручення підозри за наслідками слідчих дій.
Хто така Мартина Богуславець і чому точність її оцінок має значення
Мартина Богуславець — юристка за фахом, з 2024 року голова та засновниця Антикорупційного центру «Межа»; до заснування «Межі» понад десять років працювала у сфері GR та запобігання корупційним ризикам, зокрема як засновниця й виконавча директорка громадської організації «Інститут законодавчих ідей» та членкиня Громадської ради доброчесності. Сам центр «Межа» на власному сайті визначає свою місію як просування антикорупційних реформ, протидію шкідливим законопроєктам і проведення антикорупційних розслідувань.
Редакція вважає за доцільне зазначити: коли публічну правову оцінку резонансної справи дає не пересічний коментатор, а керівниця організації, яка публічно позиціонує себе як антикорупційна, тобто за визначенням така, що претендує на фаховий авторитет у застосуванні права, — точність використаної нею процесуальної термінології набуває підвищеного значення. Помилкове ототожнення допиту із затриманням або посилання на неіснуючий у Кодексі 48-годинний строк, прозвучавши в ефірі з вуст такого спікера, з високою ймовірністю сприймається аудиторією як фахова правова оцінка, а не як орієнтовне побутове припущення, і тому має вищу планку відповідальності за точність, ніж коментар випадкового очевидця.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.