Жернаков визнав збіги текстів у дисертації з російськомовними джерелами, але заперечив умисел і звинуватив автора розслідування в упередженості

Очільник Громадської організації Фундації «ДеЮре» Михайло Жернаков публічно відповів на публікацію автора видання «Спілка мертвих юристів» Дмитра Гадомського про можливий плагіат у його докторській дисертації 2016 року. У розлогій публічній заяві Жернаков визнав, що заперечити схожість окремих фрагментів тексту з іншими джерелами складно, але наполягає, що йшлося про недостатню уважність, а не умисне запозичення, і водночас звинуватив автора розслідування в особистій упередженості та спробі підірвати репутацію антикорупційного руху.

Що визнає і чого не визнає Жернаков

Жернаков називає свою дисертацію, захищену понад десять років тому (робота велася з 2009 року), такою, що не вважає взірцевою, але наполягає на дотриманні правила не запозичувати чужий текст без посилання. Він підтверджує, що не заперечує схожість фрагментів у 18 епізодах, зазначених Гадомським, — усі вони стосуються джерел російською мовою. За версією Жернакова, причина в тому, що напередодні фіналізації тексту у 2014–2015 роках він видаляв усі згадки, пов’язані з Росією, — цитати, порівняння з російським законодавством, посилання на російських авторів, — хоча пряма законодавча заборона на використання таких джерел у наукових роботах, за його словами, відсутня дотепер. Із 18 епізодів, каже Жернаков, у приблизно 12 випадках ідеться про посилання на законодавство країн ЄС і США, які текстуально збігаються з тим, як їх описували російські автори, — і саме ці описові фрагменти, на його думку, слід було замінити прямими цитатами з першоджерел-актів, а не переказом.

Щодо решти 23 із загалом 41 задокументованого Гадомським епізоду — це випадки, кваліфіковані як самоплагіат, тобто повторне використання Жернаковим власних раніше опублікованих статей. Тут Жернаков посилається на ту саму норму, яку у своїй публікації цитував і сам Гадомський: відповідно до статті 26 Закону України «Про академічну доброчесність» від 18.12.2025 № 4742-IX, самоцитування в дисертації власних раніше опублікованих наукових результатів без зазначення джерела попередньої публікації самоплагіатом не вважається. Виходячи з цього, Жернаков стверджує, що ці 23 епізоди зі списку зауважень слід виключити.

Жернаков також повідомив, що робота вже проходила перевірку спеціальними засобами перевірки на плагіат перед захистом, а нещодавно її, за його словами, розглядало Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти — за зверненням, як він зазначив із застереженням «якщо не помиляюся», адвоката Ростислава Кравця, і жодних порушень виявлено не було. Він додав, що готовий понести академічну відповідальність, якщо вчена рада, Національне агентство чи інший компетентний орган встановлять порушення норм академічної доброчесності.

Претензії до автора розслідування

У другій частині заяви Жернаков заперечив, що є для когось еталоном доброчесності, і наголосив, що особисто не бере участі в оцінці академічної доброчесності суддів та кандидатів на посади, якою займається окрема команда Фундації «ДеЮре» — за його словами, його роль як керівника організації обмежується пошуком ресурсів та організацією процесів. Він також розмежував два підходи: оцінку доброчесності особи, яка вже обіймає посаду (де, за його словами, поріг для висновків про відповідальність має бути істотно вищим), і оцінку кандидатів у конкурсних процедурах, де можуть враховуватися й менш значущі обставини.

Жернаков стверджує, що неодноразово пропонував Гадомському долучитися до роботи з доброчесності, зокрема делегувати людей до Громадської ради доброчесності, але пропозиція, за його словами, підтримки не отримала. Він навів власний переказ телефонної розмови з Гадомським, у якій, за словами Жернакова, той на запитання про причини уваги до його персони відповів: «я вважаю вас занадто впливовими, і працюватиму над тим, аби цей вплив зменшити». Спираючись на це, Жернаков звинуватив автора розслідування у свідомій роботі на підрив репутації людей, які, за його формулюванням, борються з корупцією в Україні, і заявив про намір змінити своє ставлення до нього надалі.

Хто такий Михайло Жернаков і чому питання про його власний рівень доброчесності має значення

Михайло Жернаков — юрист, доктор юридичних наук, колишній суддя Вінницького окружного адміністративного суду, співзасновник і виконавчий директор Громадської організації Фундація «ДеЮре». За даними відкритих джерел, у 2019–2020 роках він був координатором Громадської ради доброчесності від Фундації «ДеЮре»; сама Громадська рада доброчесності відповідно до частини шостої статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» збирає та перевіряє інформацію про суддів і кандидатів на посаду судді та надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді чи кандидата критеріям професійної етики та доброчесності — тобто виконує саме функцію оцінки чужої доброчесності.

Питання про власну відповідність Жернакова високим стандартам, які його структури застосовують до інших, вже поставало окремо від справи про плагіат. У грудні 2025 року під час допиту як свідка на засіданні Тимчасової слідчої комісії Жернаков визнав, що Фундація «ДеЮре» сплачувала гроші частині членів Громадської ради доброчесності третього й четвертого складів за «роботу, пов’язану з діяльністю ГРД», і назвав це нормальною практикою. Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький публічно розцінив це як обставину, що ставить членів органу, покликаного незалежно оцінювати суддів, у фінансову залежність від керівника структури, яка їх фінансує, і назвав це конфліктом інтересів.

Редакція вважає за доцільне зазначити: коли особа очолює структуру, яка водночас формує склад органу з оцінки доброчесності суддів і публічно наполягає на високих стандартах академічної та професійної чесності інших, питання про прозорість і бездоганність її власної репутації — наукової чи фінансової — закономірно набуває підвищеної суспільної ваги.

Джерела: Публічна заява Михайла Жернакова, оприлюднена 20.08.2026. Спілка мертвих юристів (Дмитро Гадомський), «Плагіат у дисертації Михайла Жернакова»Закон України «Про академічну доброчесність» від 18.12.2025 № 4742-IXЗакон і Бізнес, «Активіста Жернакова позбавлять наукового ступеня через плагіат?», 01.03.2024.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.