Автор видання «Спілка мертвих юристів» Дмитро Гадомський 18 серпня 2026 року оприлюднив матеріал, у якому стверджує, що виявив у докторській дисертації очільника Фундації «ДеЮре» Михайла Жернакова (захищена 2016 року) 41 задокументований епізод текстових збігів: 18 — зі статтями інших авторів, здебільшого російськомовних і не вказаних серед джерел дисертації, та 23 — випадки повторного використання власних раніше опублікованих статей Жернакова без посилання на первинну публікацію. Одночасно з публікацією Гадомський повідомив, що надсилає зібрані матеріали до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Михайло Жернаков на запит автора про коментар не відповів; Гадомський зазначив, що додасть його позицію у разі отримання.
Що саме стверджує автор і з якими застереженнями
Гадомський описує свою методику як комбінацію самостійного пошуку споріднених дисертацій, перекладу тексту роботи Жернакова та перевірки збігів за допомогою кількох мовних моделей; результати він виклав у форматі парного порівняння фрагментів із зазначенням сторінок. Частину епізодів (за його даними — 18) він кваліфікує як «плагіат у формі перекладеного рерайту» — тобто непослівне, але послідовне відтворення аргументації, фактів і висновків чужих статей (зокрема робіт дослідниць С. А. Саакової про податкову амністію та Т. В. Колесниченко про адміністративне врегулювання податкових спорів у США) без посилання на джерело. Решту (23 епізоди) він відносить до самоплагіату — повторного використання власних статей 2013–2014 років без зазначення факту попередньої публікації. Сам автор прямо застерігає щодо статусу власних висновків: «я не наполягаю на тому, що це усе плагіат», але вважає це достатньою підставою засумніватися в академічній доброчесності роботи, і пропонує читачам самостійно перевірити цю інформацію.
Правовий нюанс
Стосовно 23 епізодів самоплагіату сам Гадомський вказує на застереження в чинному законодавстві: стаття 26 Закону України «Про академічну доброчесність» від 18.12.2025 № 4742-IX (набрав чинності з 1 лютого 2026 року) прямо передбачає, що самоцитування в дисертації раніше опублікованих власних наукових результатів без зазначення джерела попереднього оприлюднення не вважається самоплагіатом. Автор публікації визнає цю норму, але лишає відповідні епізоди у своєму переліку, посилаючись на те, що аналогічні звинувачення в самоплагіаті сама Фундація «ДеЮре» раніше висувала іншому кандидату.
Контекст: паралель із публікацією «ДеЮре» про кандидата на посаду судді КСУ
Приводом для перевірки Гадомський називає нещодавню публікацію Фундації «ДеЮре» про одного з кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, якому, за формулюванням «ДеЮре», притаманні «серйозні питання» щодо можливого плагіату та самоплагіату в його дисертаціях 2010 і 2019 років. Гадомський стверджує, що на його запит про надання таблиці порівняння текстів на підтвердження цих тверджень «ДеЮре» не відповіла.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.