15–16 вересня 2026 року у Страсбурзі відбулося 1569-те (правозахисне) засідання Комітету міністрів Ради Європи з нагляду за виконанням рішень Європейського суду з прав людини.
Українську делегацію очолила Маргарита Сокоренко, Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини — офіційний Урядовий агент України в Страсбурзі. Делегати розглянули стан виконання Україною рішень у групах справ “Коваль та інші проти України”, “Логвиненко/Ісаєв/Кац проти України”, “Невмержицький/Мельник/Яковенко проти України”, у пілотній справі “Сукачов проти України” та у справі “Гонгадзе проти України”; останні три розглядалися в межах посиленої процедури — процедури дебатів.
За підсумками засідання Комітет міністрів ухвалив рішення про закриття нагляду за виконанням рішень у 16 справах проти України, в яких, за оцінкою Комітету, досягнуто остаточного врегулювання й усунуто наслідки порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Про це повідомило Міністерство юстиції України.
Закриті справи
Офіційне повідомлення Мін’юсту прямо не пов’язує кожну з двох груп — “Коваль та інші проти України” і “Логвиненко/Ісаєв/Кац проти України” — з конкретною кількістю закритих у їх межах справ: цифра 16 наведена в тексті окремим підсумковим реченням, без розбивки за групами. Водночас із того, що саме ці дві групи (на відміну від трьох інших) не зазначені як розглянуті в процедурі дебатів, можна аналітично припустити, що закриття нагляду стосується насамперед справ у межах цих двох груп; це припущення редакції, засноване на структурі порядку денного засідань Комітету міністрів, а не прямо стверджений у джерелі факт. Обидві групи об’єднують справи, реально зафіксовані в базі виконання рішень ЄСПЛ (HUDOC-EXEC) — зокрема рішення у справах Koval and Others, Logvinenko, Isayev, Kats and Others v. Ukraine. Повний перелік усіх 16 справ і текст ухвалених резолюцій Комітету міністрів на момент підготовки матеріалу у відкритому доступі не публікувалися.
Умови тримання під вартою: визнаний прогрес і збережені вимоги
Розглядаючи блок справ щодо неналежних умов тримання під вартою — групу “Невмержицький, Мельник, Яковенко та інші проти України” і пілотне рішення у справі “Сукачов проти України” (заява №14057/17, ухвалене 30 січня 2020 року) — Комітет міністрів високо оцінив послідовні зусилля України зі зменшення кількості ув’язнених, проведення ремонтних робіт і оптимізації використання пенітенціарних установ, окремо відзначивши, що ці позитивні зрушення відбуваються в умовах триваючої російської агресії та руйнування інфраструктури.
Пілотне рішення у справі Сукачов проти України констатувало порушення статті 3 Конвенції (заборона нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження): заявник провів у слідчому ізоляторі близько 540 днів у камерах з особистим простором менше 3 кв. м і ще 256 днів — за показника 3,25 кв. м, тобто нижче мінімального стандарту в 4 кв. м на особу в багатомісних камерах, сформульованого Великою палатою ЄСПЛ у справі Muršić v. Croatia. Суд також установив порушення статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) через відсутність в Україні дієвого національного компенсаційного механізму; законопроєкт про його запровадження, розроблений 2016 року, Верховна Рада відкликала 29 серпня 2019 року.
Водночас, попри визнаний прогрес, Комітет міністрів зберіг вимоги подальшої системної роботи: законодавчо закріпити підвищені норми особистого простору для затриманих; удосконалити процедуру оскарження рішень превентивних комісій; розробити компенсаційний механізм, що відповідатиме кращим міжнародним стандартам. Тому нагляд за цією групою справ і пілотним рішенням залишається в процедурі дебатів.
Справа Гонгадзе: визнані досягнення і те, що залишається невиконаним
Справа “Гонгадзе проти України” стосується відсутності ефективного розслідування викрадення та вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, а також відсутності ефективних засобів правового захисту й компенсації. Обговорюючи цю справу, Комітет міністрів привітав остаточне рішення Верховного Суду щодо особи, визнаної винною у вчиненні вбивства, — за відкритими джерелами, йдеться про довічне ув’язнення колишнього генерала міліції Олексія Пукача, вирок якому Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без змін (за повідомленнями преси, рішення оприлюднене 2 липня 2021 року); офіційне повідомлення Мін’юсту прямо не називає ні особу, ні дату рішення, тому ця ідентифікація — редакційне зіставлення, яке потребує підтвердження за реквізитами самого судового рішення.
Комітет також відзначив суттєвий поступ України в розширенні законодавчого захисту медіапростору, впровадженні практичних засобів реагування на загрози журналістам і масштабній роботі з підвищення кваліфікації правоохоронців та суддів.
Водночас для повного виконання рішення Комітет зберіг за Україною обов’язок продовжити гармонізацію положень Кримінального кодексу України щодо статусу журналіста зі стандартами Ради Європи, продовжити розслідування всіх обставин справи та завершити підготовку Стратегії інформаційної безпеки до 2030 року.
Формулювання про “продовження розслідування всіх обставин” зберігається в тексті КМ РЄ вже понад двадцять років і, за усталеним у практиці нагляду за цією справою розумінням, стосується насамперед не встановленого досі кола осіб, які могли бути замовниками вбивства, — на відміну від виконавців, вина яких встановлена остаточним вироком.
Уповноважений у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко за підсумками засідання заявила: “Коли ми працюємо над виконанням рішень ЄСПЛ, маємо думати й про людей, які ніколи не зверталися до цього Суду. Адже наше завдання — усунути причини порушень, щоб інша людина не опинилася в ситуації, яку Європейський суд уже визнав неприйнятною з погляду Конвенції. Це потребує спільної роботи всіх причетних державних органів та готовності змінювати усталену практику. Комітет міністрів відзначає кроки, які Україна здійснює навіть у надзвичайно складних умовах війни. Важливо, щоб ці зміни ставали незворотними. Саме тоді виконання рішень ЄСПЛ дає результат, який відчуває людина”.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Мінюст призначив Уповноважену у справах Європейського суду з прав людини — призначення Маргарити Сокоренко на посаду Уповноваженого у справах ЄСПЛ, яка очолила українську делегацію на 1569-му засіданні Комітету міністрів.
- Необґрунтований обшук та вилучення е-пристроїв журналіста – за відсутності гарантій захисту конфіденційності журналістських джерел – порушують Конвенцію — практика ЄСПЛ щодо захисту журналістів, релевантна для оцінки вимог, які Комітет міністрів зберіг у справі Гонгадзе проти України.
- Застава — це не покарання: які підходи ЄСПЛ мають ураховувати українські суди – член Комітету НААУ з питань захисту прав людини Глядик — практика ЄСПЛ щодо пропорційності обмеження свободи, суміжна з питаннями умов тримання під вартою, які залишаються на контролі Комітету міністрів.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.