Конвенційні стандарти ефективності захисту у кримінальному провадженні: адвокат Ірина Гловюк

Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Конвенційні стандарти ефективності захисту у кримінальному провадженні. Оцінка ефективності захисту у практиці ВС”, Гловюк Ірина, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при Верховному Суді, розповіла про ефективність захисту обвинуваченого та конвенційне право на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово повторював те, що Конвенція у цілому гарантує обвинуваченому право на ефективну участь у кримінальному провадженні.

Зокрема, обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень можливості надання суду, який розглядає справу, всіх відповідних аргументів захисту і таким чином вплинути на результат провадження. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення з матеріалами справи, на яких ґрунтуються обвинувачення. Для здійснення обвинуваченим свого права на захист йому зазвичай повинно бути забезпечено можливість отримати ефективну допомогу захисника з самого початку провадження.

Європейський Суд підтверджує, що стаття 6 Конвенції в цілому гарантує право обвинуваченого на ефективну участь в розгляді кримінальної справи, яке передбачає, не тільки його право бути присутнім на судовому розгляді, а й чути хід розгляду і стежити за ним. Право на змагальний процес у кримінальній справі означає, що як стороні обвинувачення, так і стороні захисту повинна бути надана можливість ознайомитися з представленими поясненнями і доказами іншої сторони і прокоментувати їх. Існують різні способи, за допомогою яких внутрішньодержавне право може задовольняти цій вимозі. Однак який би метод не був обраний, він повинен гарантувати, що протилежна сторона буде знати про те, що зауваження були подані, і буде мати реальну можливість прокоментувати їх. Можливості, якими повинен користуватися кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, включають право ознайомитися з метою підготовки свого захисту з результатами розслідувань, проведених в ході всього провадження у справі.

Стосовно права на ефективну юридичну допомогу, то потрібно звернути увагу на наступні ключові аспекти:

  • Визнаним на рівні практики ЄСПЛ є те, що право кожного обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення на ефективний захист з боку адвоката становить одну з основоположних засад справедливого судового розгляду
  • Далі Суд повторює, що, хоча право кожного обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення на ефективний захист з боку адвоката – який, у разі потреби, може бути призначений офіційно – не є абсолютним, воно становить одну з основоположних засад справедливого судового розгляду
  • ЄСПЛ також розглядає право на ранній доступ правової допомоги, тобто доступ до захисника має надаватися з першого допиту підозрюваного працівниками міліції, за винятком випадків, коли за конкретних обставин відповідної справи продемонстровано, що існують вагомі підстави для обмеження такого права
  • ЄСПЛ звертає увагу, що ранній доступ до правової допомоги є процесуальною гарантією права не свідчити проти себе та основною гарантією недопущення поганого поводження, відмічаючи особливу вразливість обвинуваченого на початкових етапах провадження, коли він потрапляє у стресову ситуацію і одночасно стикається з дедалі складнішими положеннями кримінального законодавства. Будь-який виняток з реалізації цього права має бути чітко визначений, а його дія має бути суворо обмежена в часі. Ці принципи є особливо актуальними в разі серйозних обвинувачень, бо саме у випадку, коли особі загрожує найсуворіше покарання, її право на справедливий судовий розгляд має забезпечуватися в демократичному суспільстві максимально можливою мірою

Слід звернути увагу на те, що позиція яка викладається в рішеннях ЄСПЛ говорить, що сама по собі наявна в кримінальному провадженні юридична допомога не гарантує, що буде дотримано відповідні гарантії, передбачені ст.6. Юридична допомога повинна бути практичною і дієвою. Призначення національними органами захисника не гарантує ефективну правову допомогу.