Київський окружний адміністративний суд визнав, що Українська православна церква Московського патріархату входить у склад Російської православної церкви.
Про це пише Главком із посиланням на рішення від 15 травня.
Судді дійшли такого висновку, проаналізувавши позов Київської митрополії УПЦ МП та Почаївської Свято-Успенської лаври проти Міністерства культури України, поданий у 2019 році. Тоді церковники відмовлялися внести зміни до статутів, щоб закріпити канонічний зв’язок з РПЦ, попри вимоги наказу Мінкульту та закону “Про свободу совісті та релігійні організації”.
Позивачі намагалися довести, нібито релігієзнавча експертиза, яка вказала, що Українська православна церква входить до російської, була проведена з численними процедурними порушеннями та використанням не передбачених законодавством даних. Церковники наголошували, що висновок не містить жодних аргументів, обґрунтувань чи доводів. Однак представникам УПЦ МП забракло аргументів.
Суддя Альона Кушнова нагадала, що у грудні 2022 року Конституційний суд визнав конституційними зміни до закону “Про свободу совісті та релігійні організації”, внесені в 2018 році. Згідно з документом, релігійна організація, що діє в Україні, будучи частиною іншої з керівним центром у державі-агресорі, зобов’язана у назві відображати цю приналежність. У рішенні навели цитати з релігієзнавчої експертизи Мінкульту – там чітко вказується приналежність Української православної церкви до Російської православної церкви та канонічна єдність з нею, визначені в Статуті про управління УПЦ.
Крім цього, голова юридичного відділу УПЦ МП протоієрей Олександр Бахов у грудні 2022 року казав, що зі згаданого Статуту в травні того року виключили всі норми, які хоч якось натякали на зв`язок з Москвою. Це стало додатковим доказом для суду та визнанням, що релігієзнавча експертиза була правильною. Київський суд у підсумку не виявив недоліки процедури, на які скаржилися церковники.
“Суд вважає, що в межах даної адміністративної справи, позивачі належними та достатніми доказами не довели наявність обставин не входження їх до структури (складової частини) Російської православної церкви, у той час коли оцінена відповідачем інформація, за сукупності, стверджує про входження УПЦ як релігійного об`єднання, у складі якого перебувають позивачі, до структури (складової частини) РПЦ”, – зауважили в суді.
Суддя Альона Кушнова врахувала й результати експертизи Статуту про управління Української православної церкви, проведеної Державною службою з етнополітики та свободи совісті у 2023 році. Експерти дійшли висновку, що, попри прийняття нової редакції Статуту, УПЦ МП не розірвала канонічний зв’язок із РПЦ. Більше того, відносини двох релігійних організацій не відображають відносини самостійних автокефальних церков. Українська православна церква, як зазначається, не має статусу автономії, визнаного іншими церквами, і не проголосила самостійність.
“Резюмуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що всі доводи позивачів, якими останні обґрунтовують позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження в ході вирішення спору по суті та є такими, що не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог”, – підсумували в судовому рішенні.
Рішення суду від 15 травня 2023 року набуде законної сили після закінчення терміну подання апеляційної скарги, тобто через 30 днів після прийняття. До цього справа, що розглядалася Київським окружним адміністративним судом протягом місяця, лежала на розгляді ОАСК понад три роки.