Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15число включно відповідного місяця ,інфляційна складова обчислюється без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця — з урахуванням цього місяця.Якщо період прострочення виконання грошового зобов’язання становить неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується залежно від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
ОП КГС ВС розглянула справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Кременчуцький сталеливарний завод” до Акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення пені, інфляційних втрат, 3 % річних за весь час користування коштами.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати вартості поставленого позивачем товару (продукції) в строк, визначений у договорі. Зазначені обставини стали підставою для нарахування позивачем відповідачу пені в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також 3% річних на суму основного боргу ,інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 позовні вимоги задоволено. Постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі скасовано в частині стягнення інфляційних втрат, викладено резолютивну частину рішення у новій редакції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
При розрахунку інфляційних втрат у зв’язку з простроченням боржником виконання грошового зобов’язання до цивільних відносин підлягають застосуванню за аналогією закону норми Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”,та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003No 1078, та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007No 265.
Порядок індексації грошових доходів для цілей застосування статті 625 ЦК України здійснюється з урахуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. (абзац п’ятий пункту 4 зазначеного Порядку).
У судовій практиці господарських судів існують різні підходи до застосування механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов’язання становить неповний місяць.
ОП КГС ВС вважає за доцільне роз’яснити, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця,інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця — з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов’язання становить неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується залежно від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов’язання доцільно відобразити, із застосуванням математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого сталося прострочення, а саме
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Наведений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних збитків . ОП КГС ВС не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.
ОП КГС ВС зауважила, що при з’ясуванні наявності підстав для нарахування кредитором інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України судам належить визначити конкретну дату (подію), з настанням якої пов’язується строк виконання грошового зобов’язання,дослідити обставини виконання зобов’язання боржником (борг погашався частинами чи однією сумою у повному обсязі) та встановити період у часі, упродовж якого сталося прострочення боржника у виконанні зобов’язання перед кредитором.
Як вбачається з матеріалів справи,позивач заявив до стягнення з відповідача інфляційні втрати щодо оплати поставленого товару за період прострочення з 15.12.2018 по 30.01.2019.
Оскільки позивач зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.12.2018, а15.12.2018 є вихідним днем (субота), то днем закінчення строку виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати вартості поставленої йому позивачем 22.11.2018 продукції на підставі накладної є перший робочий день — 17.12.2018 (понеділок).
ОП КГС ВС вважає помилковими висновки місцевого та апеляційного судів про те, що прострочення відповідача щодо оплати продукції розпочалося 15.12.2018, та зауважує, що першим днем невиконання грошового зобов’язання відповідачем є 17.12.2018.
При розрахунку суми інфляційних втрат позивачу належало виходити з періоду прострочення відповідача з 17.12.2018 по 30.01.2019 без урахування дня фактичної оплати вартості поставленої продукції 31.01.2019. У грудні 2018 року прострочення відповідача тривало з 17-го по 31-й день, тобто 15 календарних днів.
Отже, за період з 17 по 31 грудня 2018 року прострочення становило менше ніж півмісяця, і за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
За таких обставин ОП КГС ВС погодилася з висновками апеляційного суду про відмову в позові в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат за прострочення щодо оплати продукції у грудні 2018 року.
Водночас ОП КГС ВС вважає помилковими висновки апеляційного суду щодо відмови у позові у частині інфляційних втрат за січень 2019 року, оскільки за встановлених судами обставин вбачається, що прострочення відповідача у січні 2019 року тривало з 1-го по 30-те число, тобто 30 днів, що становить більше ніж півмісяця (> 15 днів), та з урахуванням математичного підходу до округлення днів у календарному місяці заокруглюється до одного місяця.
З огляду на викладене ОП КГС ВС змінила резолютивну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 в частині відмови у позові про стягнення інфляційних втрат за січень 2019 року та задовольнила позовні вимоги у цій частині.
Детальніше з текстом постанови ОП КГС ВС від 20.11.2020 у справі No910/13071/19 можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/93263303