Можливості та умови використання комп’ютерного поліграфа в кримінальному та цивільному провадженні: Олексій Кабанець

Про використання комп’ютерного поліграфа у кримінальному та цивільному провадженні розповів докладно під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Олексій Кабанець, помічник судді Вищого антикорупційного суду.

Як зауважив лектор, єдиного нормативно-правового акта, який би регулював сферу суспільних відносин, які складаються навколо застосування поліграфа, та який би визначав його поняття, сутність, завдання, висував вимоги до особи поліграфолога, визначав, що відноситься до поліграфологічних досліджень, надавав вичерпний перелік безпосередньо поліграфів, дозволених до використання, нині в Україні не існує.

Сфери застосування поліграфа та поліграфологічних досліджень охоплюють:

  • 1) проведення перевірок у сфері приватного життя людини;
  • 2) проведення перевірок у службовій сфері;
  • 3) поліграфологічні опитування у межах проведення психологічної експертизи;
  • 4) використання поліграфа та його результатів як доказів у суді.

За відсутності єдиного законодавчого регулювання правозастосування пішло шляхом створення різного роду відомчих нормативних актів, покликаних унормувати застосування поліграфа у вузькому професійному колі. Наприклад, застосування поліграфа у Міноборони та ЗСУ унормовано Інструкцією з організації та проведення психофізіологічного дослідження персоналу із застосуванням поліграфа у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої Наказом № 164 від 14.04.2015.

Олексій Кабанець звернув увагу учасників заходу на визначення поліграфу, надане судом в ухвалі Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.03.2021 (справа № 369/16145/18, провадження № 2/369/812/21),

«…поліграф є різновидом психофізіологічної апаратури, та є комплексною багатоканальною апаратною методикою реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред’явлення за спеціальною схемою певних психологічних стимулів. Аналіз інформації, отриманої від людини в процесі опитування за допомогою поліграфа, як стверджується, дає змогу одержувати необхідну орієнтовну інформацію та виявляти ту, яку людина приховує. Поліграф – це багатоканальний осцилограф, який проводить одночасний запис показників кров’яного тиску, дихання, рухових реакцій, робить електрокардіограму тощо. Даний пристрій не читає думки, а лише реєструє фізіологічну активність та зміну її параметрів. Він виявляє не брехню, а лише збудження, яке з певною долею вірогідності може свідчити про неправду. По фізіологічним реакціям не можна точно встановити природу процесу, що їх викликав (позитивна чи негативна емоція, біль, якісь асоціації, брехня, переляк)».

Лектор розглянув окремо суть процесу доказування у кримінальному та цивільному процесі в контексті можливостей використання комп’ютерного поліграфа, зосередившись на аналізі Глави 4 КПК та Глави 5 ЦПК.

Олексій Кабанець відзначив, що на практиці (1) як сторона захисту, так і сторона обвинувачення як інструмент для встановлення існування/відсутності, визначених у ст. 91 КПК, обставин, а також (2) сторони у цивільному процесі із метою підтвердження/спростування обставин, що є предметом доказування, активно застосовують комп’ютерний поліграф, оцінку правомірності чому надано у судових рішеннях із Єдиного державного реєстру судових рішень.

Проаналізувавши судову практику, лектор виділив умови, за наявності яких результати застосування комп’ютерного поліграфа (детектора брехні) можуть бути використані в процесі доказування в кримінальному провадженні та підсумував, що нормами КПК не передбачена можливість перевірки правдивості показань особи із застосуванням поліграфа (детектора брехні) або прийняття судом в якості доказу отриманих таким чином відомостей, які мають орієнтовний характер. Ураховуючи викладене, результати використання поліграфа не є доказами у розумінні ст. 84 КПК, самостійного значення не мають та у кримінальному провадженні вони можуть бути використані лише у сукупності з іншими належними та допустимими доказами для підтвердження їх достовірності.

Далі Олексій Кабанець виокремив умови, за наявності яких результати застосування комп’ютерного поліграфа (детектора брехні) можуть бути використані для доказування в цивільному процесі. Як висновок, зазначив, що за відсутності у ЦПК прямої на це вказівки, поліграф може бути використаний у цивільному процесі:

  • (1) на будь-якій його стадії, лише за умов,
  • (2) проведення відповідної судово-психологічної експертизи із використанням поліграфа,
  • (3) як за рішенням суду, так і на замовлення сторін,
  • (4) атестованим судовим експертом,
  • (5) включеним до Реєстру атестованих судових експертів, виключно
  • (6) у випадках надання згоди особою, щодо якої буде проведено таку експертизу та виключно
  • (7) щодо питань, які становлять предмет спору.

У такому разі результати одержані внаслідок проведення такої експертизи є доказом та повинні бути розглянуті та оцінені судом у сукупності з іншими належними та допустимими доказами. У випадку не додержання вказаних застережень опитування на поліграфі, проведені спеціалістами-поліграфологами, які не є атестованими судовими експертами, не можуть розглядатися як докази судом, однак, цілком можуть бути використані для позасудового врегулювання спорів, в професійній сфері, зокрема, під час прийому працівників на роботу чи проведенні службових розслідувань та перевірок.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.