13 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу за позовом ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ«Банк Форум» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмови в у задоволенні позову, посилаючись на те, що непогашення відповідачем кредитної заборгованості відбувалось з вини кредитора, а не боржника, оскільки банк, у порушення умов кредитного договору, не надіслав боржнику у встановленому порядку повідомлення про нові реквізити для погашення боргу, чим позбавив боржника можливості вчасно сплачувати чергові внески на погашення кредиту, а тому у банка були відсутні підстави для дострокового стягнення кредитної заборгованості.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, дійшов таких висновків.
За змістом статті 613 ЦК України боржник за грошовим зобов’язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора, тобто у випадку, якщо кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають iз суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.
Якщо боржник доведе, що не виконав грошового зобов’язання через прострочення кредитора, він звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, оскільки порушення грошового зобов’язання у вигляді його прострочення боржником не настало i в такому разі вважається, що виконання зобов’язання відстрочено на час прострочення кредитора (частина друга статті 613 цього Кодексу).
При цьому неповідомлення боржника про зміну реквізитів банку для сплати коштів на погашення кредиту не може бути підставою для відмови у позові, а може впливати на визначення розміру боргу,тобто невиконання боржником грошового зобов’язання у повному обсязі не є підставою для звільнення боржника від виконання взятих на себе зобов’язань взагалі.
Отже, дійшовши помилкового висновку про відмову в задоволенні позову з підстав того, що внаслідок неповідомлення кредитором про зміну порядку погашення кредиту відповідач не міг виконувати свої зобов’язання за кредитним договором щодо сплати чергових платежів у зв’язку з невчиненням кредитором певних дій, що підпадає під ознаки прострочення кредитора, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, спір по суті не вирішив, не дослідив наданого банком розрахунку заборгованості та усіх його складових, унаслідок чого не визначився з дійсним обсягом відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, враховуючи те, що банк звернувшись до боржника та поручителя з достроковою вимогою про дострокове виконання зобов’язань за кредитним договором та договором поруки змінив строк виконання такого зобов’язання.
Детальніше з текстом постанови КЦС ВС від 13 березня 2019 року у справі No 338/75/16-ц можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80487461.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові КЦС ВС від 26 червня 2019 року у справі No 607/4386/15-ц: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82914944.