Нюанси притягнення до відповідальності водіїв за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп’яніння: адвокат Колокольніков

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також п. 2.9 Правил дорожнього руху встановлено відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи на стан алкогольного сп’яніння, як правило, проводиться з використанням портативних спеціальних технічних засобів, здебільшого це алкотестер Dräger Alcotest.

Водночас стан наркотичного сп’яніння, як правило, визначається імунохроматографічним (ІХА) методом дослідження, який використовується для визначення того, чи містить зразок або речовина, що досліджується (наприклад, сеча, слина чи кров), певні біохімічні показники.

Це швидкі тести на кшталт тестів для визначення вагітності, інфекцій, онкологічних, гінекологічних та кардіологічних захворювань, які надають можливість встановити візуальним шляхом (тест-смужки) наявність чи відсутність реакції тесту на певні речовини (в нашому випадку – наркотичні речовини).

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів.

Тільки у разі незгоди водія на проведення такого огляду поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я.

Аналогічні положення передбачає п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (Інструкція).

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння, згідно з п. 4 розд. ІІ Інструкції, є:
  • наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
  • звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
  • сповільненість або, навпаки, підвищена жвавість чи рухливість ходи, мовлення;
  • почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Як ми бачимо, ознаки сп’яніння (особливо наркотичного) є більш ніж загальними і можуть мати місце, зокрема, в разі підвищення рівня нервовості громадянина під час його спілкуванні з працівниками поліції.

Певне, саме тому п. 7 розд. ІІІ Інструкції передбачено обов’язковість проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, а п. 8 розд. ІІІ Інструкції вказано, що метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, які здатні спричинювати стан сп’яніння.

Прийнята в усьому світі класифікація визначення стану алкогольного сп’яніння в проміле говорить, що 0,2 проміле — це найлегше сп’яніння.

Вважається, що така кількість алкоголю не може вплинути на стан водія і виявляється тільки вимірювальними приладами — в лабораторних умовах або поліцейськими алкотестерами-драгерами.

Водночас чинним в Україні законодавством не визначено, який саме допороговий рівень наркотичних засобів у водія не впливає на стан водія та не знижує його увагу та швидкість реакції, а тому не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Це питання є принциповим, оскільки, враховуючи дані з медичної літератури, наркотичний засіб можна виявити через кілька місяців після вживання, тож кількісне визначення вмісту наркотичного засобу, його перевищення від порогового рівня (50 нг/мл), що сприймається вимірювальними засобами, та виду наркотичного засобу має принципове значення для встановлення факту перебування водія в стані наркотичного сп’яніння.

У медичній літературі зазначено, що відповідальним за психотропний ефект марихуани є дельта-9-тетрагідроканабінол.

Канабіноїди тримаються в організмі до 3-4 тижні в разі систематичного вживання, також це залежить від кількості вживання.

Таким чином, стан наркотичного сп’яніння (власне, як і можливість виявлення наркотичних засобів) у людини тримається набагато довше, ніж стан алкогольного сп’яніння.

Ці висновки підтверджуються як висновками колишнього міністра охорони здоров’я України Уляни Супрун у статті «Як отримати точний результат на алкоголь та наркотики» від 4 квітня 2019 року, так і міжнародними науковими статтями в галузі токсикології.

Висновки щодо певного порогового значення для наявності інтоксикації канабіоїдами також підтверджуються й висновками профільних спеціалістів.

Ба більше, якщо проаналізувати часові межі середньостатистичного скерування водія на медичний огляд та точний час проведення медичного огляду, то стає очевидним, що середньостатистичний огляд і дослідження відбуваються за 10-20 хвилин, що є об’єктивно неможливим для проведення медичних маніпуляцій, відібрання біологічних зразків та отримання результатів їх досліджень.

Тому є очевидним, що показати правильний (точний) результат за такий короткий час будь-яке спеціалізоване медичне обладнання не зможе, що ставить під сумнів достовірність результатів дослідження.

Така позиція, на жаль, підтримується не всіма судами України зі зрозумілих причин (перевантаження суддів, небажання досліджувати медичні нюанси та спеціалізовану літературу, багаторічна практика формального розгляду судами подібних категорій справ тощо).

Однак окремі судді знаходять час та натхнення, а також неабияку процесуальну мужність скасовувати необґрунтовані протоколи працівників поліції з підстав відсутності в адміністративних матеріалах кількісного визначення вмісту наркотичного засобу, відсутності даних стосовно проведення лабораторних досліджень зразків тощо.

До таких рішень можна віднести, зокрема, такі:

Отже, є очевидним, що проста констатація наявності канабіоїду в тілі людини ще не свідчить про стан наркотичного сп’яніння, оскільки такий вміст кабіоїдів може бути меншим, ніж порогове значення для інтоксикації.

Тому обґрунтовано стверджувати про перебування водія в стані наркотичного сп’яніння під впливом канабіоїдів на час винесення працівником поліції відповідного протоколу неможливо.

Водночас працівники поліції в гонитві за кількісними показниками своєї діяльності нерідко нехтують цими положеннями.

Отже, з метою захисту своїх прав радимо одразу фіксувати всі порушення, які надалі зможуть стати основою для доведення своєї невинуватості у суді, а також невідкладно звертатись до спеціалізованої медичної установи для проведення повторного медичного огляду та отримання негативного результату.

Матеріал підготував для Юридичної практики Колокольніков Вадим, адвокат АО «БАРРІСТЕРС»