Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у всіх випадках звернення особи щодо вчинення такої дії, якщо вона внесена до Єдиного реєстру боржників, незалежно від того, чи є особа боржником за основним зобов’язанням чи майновим поручителем.
16 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про визнання протиправною відмови у вчиненні
нотаріальної дії та зобов’язання вчинити дії.
Суд установив, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку та земельної ділянки. З метою нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу зазначених об’єктів нерухомого майна позивач звернувся до приватного нотаріуса, який прийняв постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв’язку з тим, що позивач внесений до Єдиного реєстру боржників.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову, оскільки на час вчинення нотаріальної дії в Єдиному реєстрі боржників була відображена актуальна інформація щодо позивача як боржника за невиконаним майновим зобов’язанням.
Позивач обґрунтував касаційну скаргу тим, що він не є боржником за грошовими вимогами стягувача, а є тільки майновим поручителем, який відповідає в межах переданого в іпотеку майна. Арешт накладено лише на предмет іпотеки, а на будинок та земельну ділянку, які мав намір продати позивач, арешт не накладено. Стосовно позивача не було відкрито виконавчого провадження про стягнення грошових коштів, виконання рішення суду, яким звернено стягнення на передані в іпотеку квартири, неможливе, оскільки вони розміщені в м. Донецьку.
Верховний Суд змінив мотивувальні частини судових рішень із таких підстав.
Тлумачення пункту 8-1 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат»
(у редакції, яка діяла на час відмови у вчиненні нотаріальної дії) свідчить, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у всіх випадках, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження
належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників. Позивач внесений
до цього Реєстру. Законодавець не пов’язував відмову у вчиненні нотаріальної
дії з тим, чи видавався виконавчий лист на звернення стягнення на іпотеку, й особа була іпотекодавцем, а не боржником за основним зобов’язанням. Тобто
цивілістичне розмежування статусу боржника та іпотекодавця не є основою для формулювання підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відмова у вчиненні нотаріальної дії залежить тільки від внесення особи до Єдиного реєстру боржників.
Установивши, що на момент звернення з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного йому майна позивач був внесений до Єдиного реєстру боржників, суди дійшли правильного висновку про те, що нотаріус діяв у межах наданих законом повноважень, та обґрунтовано відмовили в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною відмови у вчиненні нотаріальних дій.
Верховний Суд відхилив доводи касаційної скарги про те, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії тільки у випадку, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна,
внесена до Єдиного реєстру боржників як боржник за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, і те, що позивач не є боржником за грошовими вимогами стягувача, а є тільки майновим поручителем, який відповідає в межах майна, переданого в іпотеку.
Доводи касаційної скарги про те, що суди не дослідили обставин справи в частині змісту виконавчих проваджень, не обґрунтовані, оскільки у пункті 8-1
статті 49 Закону України «Про нотаріат» охоплено всі випадки підстав внесення
до Єдиного реєстру боржників.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі No 757/22958/19-ц (провадження No 61-12026св20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97903461