Новели КПК України (за Законами України від 15 березня 2022 р.): адвокат Гловюк

У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар на тему: “Новели КПК України (за Законами України від 15 березня 2022 р.)”. Лектором виступила Ірина Гловюк – заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при Верховному Суді, науковий радник Адвокатського об’єднання “Barristers”. Лектор розповіла про актуальні зміни в кримінально-процесуальному кодексі України та їх особливості.

Статус спецаліста

Внесено зміни стосовно розширення прав спеціаліста, а саме:

  • має право давати пояснення, довідки (пояснення спеціаліста – за т. 298-1 КПК України НЕ джерело доказів; довідка є документом у розумінні ст. 99 КПК України)
  • надавати довідки з питань, що належать до сфери його знань, у випадках, передбачених частиною третьою статті 245-1 КПК України – зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису

Процесуальні документи

Зміни були внесені у статтю 99 КПК України, а саме:

П.1 ч.2 ст. 99 КПК України: 1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп’ютерні дані);

Ч.4 ст. 99 КПК України: Дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, у тому числі комп’ютерних даних, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп’ютерних системах, їх невід’ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.

Можна також розглянути зміни, які стосуються протоколу

Пункт 3 ч.3 ст. 104 КПК України «Протокол», заключна частина протоколу, що має містити доповнення щодо «виготовлені дублікати документів, а також копії інформації, у тому числі комп’ютерних даних, та спосіб їх ідентифікації».

Зміни до пункту 4 ч. 2 ст. 105 КПК України «Додатки до протоколів»:

1) спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів;

2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;

3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії;

4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерних даних та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.

Стаття 110 «Процесуальні рішення», частину 6 доповнено абзацом другим:

“У разі необхідності постанова слідчого, прокурора виготовляється в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису службової особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, або створюється з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування відповідно до статті 106-1 цього Кодексу”.

Заходи забезпечення кримінального провадження

Внесені зміни, стосовно того, що диференційованим на тепер є тимчасовий доступ до речей та документів, якщо йдеться мова про надзвичайний або воєнний стан, а саме:

1) відомостей, які можуть становити лікарську таємницю;

2) відомостей, які можуть становити банківську таємницю;

3) інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;

4) персональних даних особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних

Здійснюється на підставі постанови прокурора, погодженої з керівником органу прокуратури.

Важливо, що залишаються діяти відповідні положення ст. 615 КПК, що передбачають здійснення повноважень слідчого судді щодо ТДРД керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженим з прокурором. Це створює певну колізію.

Пункт 20-7 дозволив ці повноваження здійснювати прокурору за погодженням з керівником органу прокуратури, тобто по суті задіяні ті самі суб’єкти. Однак не визначено, чи має бути підставою для винесення такої постанови прокурора про ТДРД попереднє клопотання слідчого.

Це питання пропонується розв’язувати так:

При наданні ТДРД щодо таємниць, спеціально вказаних у п. 20-7 розділу ІХ КПК, діє норма цього розділу (як спеціальна норма). В решті випадків ТДРД – діє п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК, яка для реалізації відповідних повноважень керівником органу прокуратури встановлює ряд умов (неможливість виконання слідчим суддею повноважень, певні склади злочину та ін).

Суддя ВАКС Олексій Кравчук зробив висновки, що під час воєнного або надзвичайного стану:

  • ТДРД до лікарської, банківської таємниці, даних провайдерів телекомунікацій та інших персональних даних – здійснюється за постановою прокурора, погодженою керівником органу прокуратури. Для винесення такої постанови клопотання слідчого необов’язкове.
  • ТДРД до інших видів речей і документів – здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду або постановою керівника органу прокуратури. Ця постанова виноситься за клопотанням прокурора або слідчого, погодженим з прокурором, та лише за умови, якщо неможлива реалізація слідчим суддею відповідних повноважень.

Зміни також були внесені до статті 168 «Порядок тимчасового вилучення майна»

  • Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
  • Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

Доповнено новими правилами і по іншому заходу забезпечення кримінального провадження, який торкається статті 170. Арешт майна

Арешт на комп’ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп’ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захист.

Крім того, до переліку об’єктів, на які може бути накладено арешт є віртуальні активи – нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі.

Також, законодавець трансформував ряд норм стосовно слідчих розшукових дій

Стаття 236. Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи

Стаття 237. Огляд комп’ютерних даних визнано різновидом огляду

Огляд комп’ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі)

Доповнено перелік слідчих розшукових дій статтею 245-1. Зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису.