Оновлення інформації про кінцевих бенефіціарів. 6 ключових змін: адвокат Олександр Мельник

Наразі в Україні продовжують діяти правили щодо подання та оновлення інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб (надалі – «КБВ») та структури власності. Незважаючи на відтермінування необхідності оновлення відповідної інформації у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, потреба подання такої інформації при створенні юридичної особи або при державній реєстрації змін все одно залишається.

Про це пише Олександр Мельник, адвокат юридичної фірми GOLAW.

У зв’язку з цим, на виконання вимог щодо продовження перемовин про вступ України в ЄС, 6 вересня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2571 (надалі – «Закон »), який суттєво змінює правила розкриття інформації про КБВ та вводить цілий ряд новел, зокрема і можливість накладення штрафу на засновників юридичних осіб за неповідомлення інформації про зміну КБВ або структури власності юридичної особи.

Більш детально щодо ключових змін, запроваджених Законом, розповідаємо нижче.

01  —  Засновників юридичної особи притягуватимуть до відповідальності за неповідомлення інформації про КБВ та структуру власності

Новий Закон покладає обов’язок на засновників юридичної особи (як юридичних, так і фізичних осіб), а також на осіб, які здійснюють вирішальний вплив на таку юридичну особу, подавати на запити відповідної юридичної особи інформацію, яка необхідна для актуалізації даних про КБВ та структуру власності у строк до 5 робочих днів з моменту отримання відповідного запиту.

Крім того, у засновників юридичної особи (як юридичних, так і фізичних осіб), а також в осіб, які здійснюють вирішальний вплив на таку юридичну особу, виникає обов’язок самостійно повідомляти юридичних осіб про зміну КБВ та/або структури власності юридичної особи протягом 5 робочих днів з дати виникнення такої зміни.

Якщо ж юридична особа не подала (або не подала вчасно) інформацію про КБВ або структуру власності, через ненадання такої інформації засновниками компанії така юридична особа звільняється від відповідальності за неподання (або несвоєчасне подання) цієї інформації. Вся відповідальність при цьому покладається на засновників.  За ненадання такої інформації на засновників-резидентів накладається штраф у розмірі від 17 000 до 340 000 грн.

Крім того, новим Законом встановлюється вимога щодо обов’язкового подання інформації про всі наявні громадянства (підданства) КБВ.

02  —  Розширено перелік суб’єктів щодо яких не вимагається подання інформації про КБВ та структуру власності

Так, Законом розширено відповідний перелік юридичних осіб, від яких не вимагається подання інформації про КБВ та структуру власності. До оновленого переліку було додано, зокрема:

  • адвокатські бюро;
  • організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату;
  • публічні компанії (юридичні особи, створені у формі публічного акціонерного товариства, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, на які розповсюджуються вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом);
  • державні пенсійні фонди;
  • житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи;
  • садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
  • асоціації власників житлових будинків;
  • внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій сільськогосподарські кооперативи;
  • сільськогосподарські кооперативні об’єднання;
  • відокремлені структурні підрозділи зі статусом юридичної особи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації);

Натомість  релігійні організації та організації водокористувачів було виключено з відповідного переліку.

03  —  Скасовано необхідність подання інформації про КБВ при проведенні окремих реєстраційних дій

Подання інформації про КБВ та структури власності більше не вимагається при:

  • державній реєстрації переходу юридичної особи приватного права на діяльність на підставі модельного статуту;
  • державній реєстрації переходу юридичної особи з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа;
  • державній реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації;
  • державній реєстрації створення відокремленого підрозділу юридичної особи;
  • державній реєстрації змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи;
  • державній реєстрації припинення відокремленого підрозділу юридичної особи.

04  —  Скасовано вимогу щодо щорічного інформування про КБВ

Новий Закон скасовує вимогу подавати щороку реєстратору інформацію про КБВ та структуру власності, проте, як і раніше, вимагає підтримувати відомості про КБВ та структуру власності юридичної особи в актуальному стані. У зв’язку з цим, необхідність актуалізувати інформацію про КБВ виникає в наступних випадках:

  • у випадку зміни інформації про КБВ або структуру власності – протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін;
  • при державній реєстрації окремих змін про юридичну особу (зміна директора, місця знаходження, розміру статутного капіталу, складу учасників тощо) – при проведенні державної реєстрації відповідних змін;
  • у разі виявлення помилки – повідомляти реєстратора й виправляти помилку – впродовж 3-х робочих днів з дня її виявлення.

Крім того, замість відкладеного раніше, на період воєнного стану, інформування про КБВ та структуру власності, яке мало відбутися до 11 липня 2022 року, запроваджено нові правила повідомлення про КБВ та структуру власності.

Так, компаніям, зареєстрованим за старими правилами без інформації про КБВ, необхідно подати відповідну інформації:

  • впродовж 6 місяців з дня набрання чинності Положення про форму та зміст структури власності та Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника;
  • однак не раніше 90 днів з дня закінчення воєнного стану, якщо згадані документи будуть прийняті раніше.

Відповідне положення та методологія мають бути затвердженні Державною службою фінансового моніторингу – для більшості юросіб, а також НБУ та НКЦПФР – для юридичних осіб, яких вони регулюють.

05  —  Документи можна буде звірити із застосуванням електронного підпису

Законом передбачена можливість засвідчення копії документа, що посвідчує особу КБВ (внутрішній або закордонний паспорт, або інший документ), із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису. В такому випадку, засвідчення документа має здійснюватися не раніше ніж за 90 днів до дня подання документа для державної реєстрації.

06  —  Оновлена відповідальність за неподання інформації

Раніше, до прийняття Закону, за неподання або несвоєчасне подання інформації про КБВ (або про відсутність такого), було передбачено накладення штрафу на особу, уповноважену діяти від імені юрособи, в розмірі від 17 до 51 тис. грн (ст. 16611 КУпАП). Причому, на строк дії воєнного стану та протягом 3 місяців після його закінчення така відповідальність взагалі не застосовується.

Наразі, після прийняття Закону, за внесення уповноваженими особами завідомо неправдивих відомостей про КБВ або про його відсутність до документів, що подаються для державної реєстрації, на юридичну особу, щодо якої проводиться така державна реєстрація, накладається штраф у розмірі від 17 000 до 340 000 грн.

Такий же штраф у розмірі від 17 000 до 340 000 грн. встановлюється безпосередньо для юридичної особи за неподання або несвоєчасне подання інформації про КБВ.

Притягнення осіб до відповідальності за порушення щодо подання інформації про КБВ та структури власності здійснюється Міністерством юстиції України, яке також і встановлює порядок такого притягнення і визначення розмірів штрафів за такі дії.

07  —  Коли зміни набувають чинності?

Зміни щодо порядку оновлення та подання інформації про КБВ та структуру власності набувають чинності через 3 місяці з дня офіційного опублікування Закону.

Винятком щодо набуття чинності є лише ті положення, які для набрання чинності потребують попередньої розробки спеціального Порядку від Держфінпослуг, який врегульовує передачу держателем ЄДР інформації про суб’єкта первинного фінмоніторингу, який виявив розбіжності у даних щодо КБВ.