Під час вебінару для адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему: “Оскарження недотримання розумних строків досудового розслідування (ст.ст. 308, 303 КПК України)”, лектор Ірина Гловюк – заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при Верховному Суді, науковий радник Адвокатського об’єднання “Barristers” розповіла про: засоби забезпечення розумності строків досудового розслідування, скаргу за ст. 308 КПК, дії у разі, якщо надійшла відповідь у формі листа, про те, як розмежувати пункт 1 ст. 303 КПК та п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК.
Одним із засобів забезпечення розумності строків досудового розслідування є оскарження недотримання цих строків.
Законодавець передбачив ряд механізмів, які мали б забезпечити розумні строки досудового розслідування.
- Клопотання про встановлення процесуальних строків (ст.ст. 28, 114 КПК України);
- Скарга за ст. 308 КПК прокурору вищого рівня;
- Оскарження відмови у задоволенні скарги прокурором вищого рівня у на недотримання розумних строків порядку п. 9-1 ст. 303 КПК;
- Клопотання іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчому судді про закриття кримінального провадження, якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру
Ці механізми застосовуються на практиці і по ряду з них висловлювався Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду. Зокрема, було питання стосовно застосування кримінально-процесуального закону. Чи можуть перевірятися в апеляційному провадженні ухвали слідчих суддів про встановлення строку закінчення досудового розслідування.
Стосовно встановлення строків, цей механізм використовувався навіть з метою встановити строк для подачі письмових доказів у кримінальному провадженні.
Доводи, наведені у касаційній скарзі, про те, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (відкриття матеріалів у порядку ст. 290 КПК) включає складення обвинувального акта і його вручення, а тому строки досудового розслідування, переривання яких відбулося 10 квітня 2020 року через відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування, поновилися 24 липня 2020 року й у сторони обвинувачення залишався термін до закінчення строків досудового розслідування, впродовж якого вона могла звернутися до суду з обвинувальним актом, є безпідставними.
Залишається проблемним питанням, стосовно з якого моменту обраховувати, коли починається невключення строку ознайомлення з матеріалами в строки досудового розслідування.
Верховний Суд вказав на те, що факт завершення, як і факт повідомлення цієї інформації сторін захисту, має бути належним чином повідомлений. І в строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або вручення такого повідомлення до моменту закінчення ознайомлення сторони з матеріалами досудового розслідування.
Формальна наявність у матеріалах кримінального провадження запиту прокурора,
прийнятого в порядку ч. 6 ст. 290 КПК, не зумовлює зупинення перебігу строку досудового розслідування у випадку відсутності доказів його направлення чи вручення стороні захисту.
Що робити, коли надходить відповідь у формі листа?
Коли за скаргою по ст. 308 КПК України прокурор вищого рівня направляє відповідь скаржнику у вигляді листа, таку дію слід ідентифікувати саме як бездіяльність та оскаржувати у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки рішення за скаргою у визначеній законом процесуальній формі у триденний строк не було прийнято, що вказує саме на бездіяльність прокурора вищого рівня, оскільки він не вчинив процесуальну дію, яку він зобов’язаний був вчинити у визначений КПК України строк.
Є підходи, що у разі, якщо немає постанови – немає оскарження за ст. 303 КПК
Судова практика часто вказує на те що, постанова не потрібна, але якщо її немає, то ст. 303 КПК не застосовна.
Є інший підхід, коли деякі формулювання ухвал слідчих суддів вказують, що незважаючи на те, що був надісланий лист за результатами розгляду вирішення скарги, але слідчі судді по-суті все ж таки розглядають відповідні скарги.
Чому важливо, звертаючись до слідчого судді дуже детально викласти правові підстави для скарги?
Для того, щоб у випадку, коли йдеться про оскарження бездіяльності у формі листа, не було ризику, що слідчий суддя спирається на пункт 9-1 в аспекті оскарження рішення прокурора. У скарзі треба чітко розписувати, для того щоб на етапі вирішення питання про відкриття провадження зі скаргою було чітко зрозуміло предмет оскарження. Оскільки наявний такий підхід в судовій практиці, що лист не розглядається як рішення.
Ще один момент, коли не застосовний пункт 9-1. У разі, коли скарга взагалі не розглядалася і ніякої реакції на неї немає.
Як, готуючи скаргу, розмежувати пункт 1 ст. 303 і пункт 9 -1 ст 303.
За п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя встановлює те, чи оскаржувалося недотримання розумності строків досудового розслідування за ст. 308 КПК України.
- Якщо встановлено факт скерування скарги до прокурора вищого рівня, слідчий суддя має встановити, чи отримано скаржником відповідь, і якщо отримано, то у якій формі.
- Якщо цю відповідь отримано у формі постанови, то надалі слідчий суддя має встановити, чи виконав прокурора вищого рівня обов’язок щодо належного розгляду та вирішення скарги та, зокрема, дотримання слідчим, дізнавачем та прокурором вимог розумності строків кримінального провадження під час досудового розслідування, з урахуванням критеріїв розумності строків, вироблених у практиці ЄСПЛ.
- Якщо скаржнику не надійшла відповідь або надійшла у формі листа, а не у формі постанови, то скарга у порядку п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України не підлягає задоволенню (або має місце відмова у відкритті провадження за скаргою), оскільки слідчий суддя не може перевірити сутність рішення прокурора вищого рівня, якого не існує.
За п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК має бути встановлено, чи оскаржувалося недотримання розумності строків досудового розслідування за ст. 308 КПК України.
При відсутності такого оскарження слідчий суддя має відмовити у відкритті провадження за скаргою або, якщо воно відкрито – у задоволенні скарги.
У разі ж констатації бездіяльності прокурора вищого рівня, цього достатньо для задоволення скарги.
В ситуації, коли у відповідь на скаргу по ст.308 надійшла постанова або було пройдено ще один етап, де було зобов’язано прокурора вищого рівня розглянути в порядку ст.308 та винести постанову, то відповідно, інший процесуальний механізм оскарження має бути застосований. Це скарга на рішення прокурора вищого рівня про відмову в задоволенні скарги.
Які обставини мають бути встановлені слідчим суддею?
Найбільш поширеними є два прохання:
- скасування постанови
- зобов’язання повторно розглянути скаргу
Чи доречно просити зобов’язати прокурора вищого рівня встановити розумний строк для вчинення однієї з дій, що передбачені в ч.2 ст.283 КПК?
Скаржник не обмежений у вказанні у скарзі за ст. 308 КПК України тих засобів, які, на його думку, має використати прокурор вищого рівня для забезпечення розумності строків досудового розслідування, зважаючи на положення ст. 308 КПК України та ч. 1 ст. 28 КПК України,що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор.
Але ці вимоги первинно мають бути саме у скарзі до прокурора вищого рівня.
У разі, якщо питання ставилося у скарзі, і було відмовлено у її задоволенні, – це питання може бути вирішено слідчими суддею. Але ми маємо розуміти, що це питання, якщо і буде вирішено, але без вказання на те, яке саме процесуальне рішення мають прийняти прокурор, слідчий, дізнавач.
У разі, якщо така вимога у скарзі до прокурора вищого рівня не формулювалася, то підстав для її розгляду та задоволення слідчими суддею немає, оскільки має місце вихід за межі предмета оскарження.