Оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою під час судового розгляду: адвокат Кирило Легких

Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою під час судового розгляду: еволюційний шлях від практики до нормативного регулювання», Кирило Легких, адвокат, кандидат юридичних наук, член Комітету з кримінального права та процесу НААУ, завідувач кафедри кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України, національний експерт Офісу Ради Європи в Україні, зазначив, що на допомогу Конституційному суду приходить комісія за демократію через право, яка обґрунтовує необхідність додаткової апеляційної процедури.

13 червня 2019 року рішенням 4-р/2019 Конституційний Суд України визнав неконституційним положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленою під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Таким чином КСУ визнав, що необхідність продовження строку тримання під вартою повинна бути не тільки предметом дослідження суду, який розглядає справу по суті. Перевірити таке рішення суду першої інстанції може й апеляція.

В історії процесуального закону і щодо Кримінального процесуального кодексу в редакції 1960 року вперше передбачено можливість окремого апеляційного оскарження, ухвал суду під час розгляду справи.

Обгрунтовуючи власні висновки, КСУ, з посиланням на резюме Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія) від 18.03.2019 року №939/2018, зазначив, що «на відміну від розгляду клопотання щодо звільнення, поданих пізніше, розгляд апеляційної скарги іншим суддею – що не брав участі в ухваленні рішення про тримання під вартою й через це позбавлений упередженості на користь такого рішення – надає можливість виправити помилки, які могли бути допущені при ухваленні рішення про тримання під вартою підозрюваного або про продовження такого тримання»; « у питаннях такої ваги, як позбавлення волі, кращим є додатковий завчасний контроль, аніж контроль ex-poste, можливість якого наставатиме тоді, коли звільнення вже не є можливим, а його наслідком може бути лише відшкодування».

Венеційська Комісія не говорила в своєму резюме про ідею апеляції. Така ідея знаходить своє відображення в відповідних змінах до Кримінального процесуального закону, але не охоплюється цими змінами всі випадки, які можуть статися на практиці.

14 січня 2021 року, набув чинності Закон України від 2 грудня 2020 року №1027-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України стосовно оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою».